Новини 365

Друга половина березня 2024 стала періодом інтенсивних комбінованих ударів російських окупантів по енергетичній інфраструктурі України. РОВ застосовували як дрони-камікадзе Shahed-136, так і всю номенклатуру ракетного озброєння – включно з унікальною гіперзвуковою ракетою 3М22 “Циркон”.

Про те, які регіони найчастіше зазнавали ударів, як змінилася тактика окупантів та що необхідно Силам оборони України для ефективної протидії – читайте у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.

Поодинокі пуски по території нашої країни ворог здійснював регулярно з початку березня, а ось у другій половині місяця почав завдавати масованих і з обмеженим боєкомплектом ракетних ударів (починаючи з 21 березня – по Києву).

Основною компонентою пусків були ракети Х-59 і, як не дивно, 9М723/728 ОТРК “Іскандер-М”/KN-23.

Основними цілями для ударів ракетами Х-59 були Дніпропетровська та Одеська області, 9М723/728 ОТРК “Іскандер-М”/KN-23 протягом березня спрямовували переважно на Одеську, Миколаївську та Донецьку області. Зважаючи на відсутність у цих областях комплексів ППО, здатних перехоплювати балістичні ракети, результативність протидії їм була практично нульова.

Варто зазначити, що ракети зі складною траєкторією протягом березня переважно застосовувалися російськими окупантами по регіонах України, в яких засобів протидії їм немає. Тому із 242 ракет різного типу було перехоплено 134. Також надходила інформація про те, що щонайменше шість ракет впали без подальшої детонації.

Ракетна компонента

Загалом статистика застосування ракетної компоненти та її перехоплень така:

Х-22/32 – 8/0;

Х-31П – 5/4;

Х-35 – 3/1;

Х-47М2 “Кинжал” – 12/0;

Х-59 – 34/19;

Х-101/555/55 – 133/108;

3М22 “Циркон” – 2/2;

9М723/728 ОТРК “Іскандер-М”/KN-23 – 37/2;

ОТРК “Іскандер-К” – 4/4.

Також протягом місяця не було перехоплено чотири поки не ідентифіковані ракети, що не виключає їхньої приналежності до ракет зі складною траєкторією польоту.

Як ми бачимо, під час відновлення енергетичного терору основною масовою ракетною одиницею у РОВ залишаються Х-101/555/55 (ці ракети також найефективніше збиваються). При цьому російські окупанти спромоглися підвищити її показники прориву ППО України – ускладнюючи траєкторії польоту, обираючи регіони з найменшою присутністю засобів перехоплення. Таким чином ворог зміг досягти не тільки результату відносної ефективності прориву, але й встановити рекорд перебування у повітряному просторі однієї з ракет, яка сумарно пролетіла за час атаки 2 100 км.

Окремо хотілося б зазначити, що 133 ракети – це виробничий показник двох місяців.

Також викликають побоювання стабільно-системні удари балістичними ракетами 9М723/728 ОТК “Іскандер-М”/KN-23. Ці ракети належать до однієї з найбільш проблематичних у виробництві, і виникає питання: звідки такий потенціал витрачання? Відповідь проста: постачання північнокорейських KN-23.

Несподіванкою місяця стало застосування ракет 3М22 “Циркон”, що являло собою скоріше випробування ефективності цієї компоненти при прориві високотехнологічної ешелонованої ППО, ніж пересічна участь у комбінованих ракетних ударах.

За результатами “випробувань” 3М22 “Циркон” очікування не виправдав. З іншого боку, пуски здійснювалися з території тимчасово окупованого півострова Крим (близько 600 км від Києва), що не скасовує наближення пускової 3М22 “Циркон” у межах Курської/Брянської областей РФ та перевірку реакції київської ППО на дистанції близько 200 км.

Дрони-камікадзе Shahed-136

У березні 2024 р. російські окупанти були дуже близькі до того, щоб встановити черговий рекорд із застосування Shahed-136, але не дотягнули. Ворог запустив 603 дрони-камікадзе, тоді як абсолютний рекорд було встановлено у грудні 2023 р. – 625 “шахедів”.

Найчастіше у березні вони атакували Одесу та Одеську область, а також Сумську та Харківську області.

Важливо відзначити той факт, що перед масованими нальотами у березні 2024 р. були два відносно спокійні місяці – січень та лютий 2024 року (з 334 та 356 використаними дронами-камікадзе відповідно). Це явно натякає на той факт, що у РОВ станом на сьогодні немає можливості утримувати рівень нальотів у межах 600 на місяць. І це пов’язано з тим, що у РФ зберігається залежність від поставок Shahed-136 з Ірану.

Сьогодні Росія змушена балансувати між процесом накопичення та процесом постачання, особливо з урахуванням їх планів проведення енергетичного терору, який з другої половини березня й почали РОВ.

А втім, це не знижує рівня небезпеки – з урахуванням нарощування виробництва дронів-камікадзе що Росією, що Іраном. У найближчій перспективі РФ має намір зробити 600 нальотів на місяць системними, а до кінця 2024 цей показник може бути перевищений.

Висновки

Удари у березні 2024 року показали, що якщо у 2022 та 2023 роках вони були більш хаотичними і їхньою основною метою була деморалізація українців, то зараз вони стають все більш витонченими та прагматичними.

У Росії знайшли баланс між системними ударами та масованим тиском у рамках тих чи інших акцій – від енергетичного терору до ударів по морській/річковій логістиці. Вони не застосовують весь боєкомплект регулярно, а віддають перевагу накопиченню в умовах обмеженого виробництва. Не намагаються дорогими та нечисленними ракетами тероризувати столицю, а б’ють ними по регіонах, які не здатні протидіяти ракетам зі складною траєкторією. При цьому компонент дронів-камікадзе набуває основної ролі у форматі як системного терору, так і “першої хвилі” при масованих ударах.

Проблемою ж України продовжує залишатися обмежений потенціал ППО, який безпосередньо залежить від постачання наших партнерів. Причому це стосується не лише високотехнологічних комплексів ЗРК Patriot і SAMP/T, а всього ешелону засобів протиповітряної оборони малого та середнього радіуса дій. Також важливо розширювати можливості протидії дронам-камікадзе – виходячи за межі сухопутного функціоналу груп перехоплення.

Україна вступає у нову фазу протидії комбінованим ударам з боку Росії, але на третій рік війни, незважаючи на постійні запити партнерам, вона залишається без достатньої компоненти ППО.