Новини 365

У великих містах констатують мобілізаційне затишшя, проте кажуть – непопулярні в суспільстві заходи незабаром повернуться. Навіщо зволікати з поповненням ЗСУ, як це пов’язано з можливими переговорами щодо припинення вогню та яку роль може зіграти Курська операція, пояснюють експерти пояснюють.

За чутками про різке посилення мобілізації з осені криється парадокс: якщо ЗСУ потрібні нові люди, то навіщо відтерміновувати мобілізаційні заходи? Тим більше коли маємо важку ситуацію на Донбасі та операцію ЗСУ в Курській області РФ. Експерти припускають: можливо з посиленням мобілізації не поспішають через намір вийти восени на переговори з Росією, пише informator.ua

В такому разі плани активної мобілізаційної кампанії цієї осені є насамперед аргументом для переговорів – так само як і події на Курщині. Навіть відмова Путіна вести будь-який діалог через військові дії на території РФ не може стати справжньою перешкодою для ймовірних переговорів, тому що Росія, так само як Україна, знаходиться під тиском з боку партнерів щодо термінового припинення військових дій.

Більше мобілізованих не треба – все йде за планом

Ситуація на фронті загострилася через російський наступ на Покровському напрямку та український наступ в Курській області РФ. Водночас спостерігається певне затишшя з мобілізацією – потік відео “бусифікацій” помітно зменшився, а у великих містах, таких як, наприклад, Київ, менш прискіпливо здійснюють перевірки. Наприклад, більше не перекривають вулиці.

Всі боялися масового розсилання повісток після 16 липня – дати, до якої чоловікам було необхідно оновити свої військово-облікові дані. Але цього не сталося.

Кажуть, що все це – затишшя перед бурею. Вже з осені жорстка мобілізація знову повернеться.

Такі чутки повзуть у суспільстві, а військові подекуди їх підтверджують, зокрема, у приватних розмовах з кореспондентами Інформатора. Проте у розмовах про посилення мобілізації у вересні є порушення логіки. Якщо людей конче не вистачає вже зараз, то чекати ще місяць – це втрата часу, оскільки підготовка бійців – тривалий процес. Новомобілізованих не можна одразу кидати у гарячі точки, адже спершу їх треба навчити.

“Перший місяць відбувається базова підготовка, другий місяць – фахова. Після цього триває злагодження у тих підрозділах, де бійці воюватимуть. Повноцінне навчання мобілізованих бійців має тривати щонайменше три місяці. Для створення бригади часу треба дещо більше, адже необхідно людей розставити по посадах – це мінімум 3-4 місяці”, – розповів у коментарі Інформатору Олександр Саєнко, військовий експерт-аналітик НАКО (Незалежна антикорупційна комісія), полковник, військовий аташе у Франції (2011-2012), командир бригади (2022-2023)

Тож навіщо чекати до вересня, коли цей процес треба було починати ще в липні? Ми спитали про це у голови підкомітету Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради Федора Веніславського. Політик відповів: не має даних, щодо планів посилення мобілізації восени:

“Я такої інформації наразі не маю. За моїми даними, темпи мобілізації повністю задовольняють і командування ЗСУ, і Міноборони, і наш Комітет”, – сказав Федор Веніславський Інформатору.

На думку нардепа, нині мобілізаційні заходи не послабилися. Вони відбуваються за планом, тому нема потреби у надмірних діях. Це пов’язано з тим, що закон про мобілізацію дав позитивний ефект.

 

Додаткова мобілізація може бути аргументом на переговорах

Але все одно залишається питання: якщо мобілізацію не посилюють та навіть таке посилення не є запланованим, то це значить, що у війську вистачає людей? Федір Веніславський, наприклад, каже, що Україна вже готова навіть до того, що мобілізацію буде проводити Росія. Тиждень тому про це повідомила агенція Bloomberg із посиланням на власні джерела.

Таке важко уявити з огляду на численні заяви про дефіцит особового складу. Про це кажуть політики, експерти, військові. Навіть кандидат у президенти США Дональд Трамп в інтерв’ю мільярдеру Ілону Маску заявив, що нестача людей не дає Україні перемогти Росію на полі бою.

“У нашому війську найбільше не вистачає саме людей, і ця проблема посилилася у цьому році. Наш мобілізаційний ресурс у 4 рази менший, ніж у ворога, у змаганні ресурсів ми програємо. Наша мобілізація не пов’язана із російською, нам просто необхідно поповнювати наші Збройні Сили – чи за рахунок заохочення, чи за рахунок примусу”, – каже політичний аналітик Олександр Кочетков у розмові з Інформатором.

Існує версія про те, що насправді українська влада готується до переговорів з Росією, а операція на Курщині може стати вигідною стартовою позицією. Тому і посилена мобілізація зараз, ймовірно, не потрібна, а чутки про неї – це “ширма”.

Політолог Олексій Якубін проти використання слова “ширма”. Але він теж вважає, що мобілізаційні плані мають значення під час проведення переговорів та навіть підготовки для них:

“Це створюється як ще один аргумент у потенційних переговорах, щоб сторона противника розуміла – у нас є військовий компонент, і він може бути застосований, – пояснює експерт Інформатору.

 

 

 

Курськ не стане на заваді можливим домовленностям з Росією

Financial Times 14 серпня писала, що Україна готується до тиску з боку Заходу до несправедливого та нестабільного миру під загрозою припинення постачання озброєння. Якщо так, то й мобілізація непотрібна. Але тоді знов незрозуміло: нащо почалася Курська операція ЗСУ, якщо йдуть таємні спроби вийти на переговори?

Версію Financial Times політолог Петро Олещук називає надуманою:

“Росія нещодавно оголосила, що вона вести переговори з Україною не буде. Очевидно, що поки на території РФ перебувають українські війська, Володимир Путін на діалог не налаштований. Після початку операції на Курщині ймовірність переговорів суттєво зменшилася”, – підкреслив експерт у коментарі Інформатору.

Його слова підтверджує і стаття The Washington Post про те, що Україна і РФ мали відправити делегації до Дохи (Катар) у серпні для переговорів щодо угоди про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі з обох боків, але цього не відбулося на тлі Курської операції. Раніше про це ніде не повідомлялося.

Проте є й інша версія. Вона в тим, що до Курська розпочинати переговори Україні було невигідно. Це також було невигідно й Росії: припинення військових дій до “виконання всіх цілей спецоперації” для частини російського суспільства буде виглядати як поразка, хай навіть неповна. Тож Росія ще до початку мирних переговорів висловила заздалегідь неприйнятні умови. Вона зазіхнула на Херсон та Запоріжжя – міста, які навіть не може контролювати.

Проте маємо наступ агресора на Донбасі, що має результати. За таких умов, якщо Financial Times пише правду та на Україну дійсно відбувається чи буде відбуватися тиск щодо початку переговорів, то це вкрай невигідна позиція.

З іншого боку, оскільки Путін вже торкнувся теми переговорів та навіть сформулював якісь стартові умови, це може свідчити, що й він відчуває тиск щодо діалогу, найімовірніше з боку Китаю, залежність Росії від якого поступово зростає.

З цього погляду Курська операція може сприйматися як спроба перезагрузити умови, що сторони висувають одна одній на початку переговорів. Але сам факт переговорів ця операція не виключає. Навіть попри заяви Путіна про те, що їх тепер не буде.

Політолог Олексій Якубін вважає так само: Курська операція не закрила можливість переговорів взагалі. Вона показала ядерній державі, що війна може масштабуватися і на її територію. Це може навпаки підсилити ймовірність потенційних мирних переговорів.

Додамо, що мобілізаційні заходи – це не лише люди, а ще й чималі гроші. Тож мобілізацію, мабуть, не проводять, допоки є шанс отримати домовленності дипломатичним шляхом.

Ймовірно той факт, що мобілізація станом на зараз відбувається обмежено, свідчить, що перспектива переговорів восени може стати ключовою темою війни. Проте мобілізація насправді може суттєво посилитися, якщо сторони не дійдуть згоди.