Новини 365

Мобілізація в Україні – як ворожіння на кавовій гущі. Рішення, яке мало б уже два роки як бути ухваленим, нарешті може дійти до зали голосування, але це не точно. Ще 7 лютого Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про порядок мобілізації, який не перший місяць жваво обговорює громадськість. Що врешті вирішили і коли можуть ухвалити закон про мобілізацію – в ексклюзиві журналістки Вікторії Гнатюк для TSN.ua.

Розгляд правок завершено?!

Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки завершив розгляд правок до законопроєкту про мобілізацію, а нагадаємо, їх було понад 4 тисячі. Про це в коментарі LIGA.net повідомив нардеп від “Слуги народу” Юрій Здебський. Але знову не обходиться без “але”. Тобто навіть враховуючи те, що всі правки “добили”, одразу до залу голосування законопроєкт не потрапить. Чому? Пояснив народний депутат України від “Голосу” Ярослав Железняк 28 березня: “Але це не означає, що законопроєкт готовий до голосування у другому читанні. По-перше, ще буде одне засідання, де розглянуть додаткові комітетські правки. По-друге, треба ще рішенням комітету затвердити всю таблицю. Тут графік невідомий поки. P.S. Був на засіданні цього комітету – це взірець дотримання регламенту для всіх інших. Правда, дуже приємно вражений підходом”.

Що буде з демобілізацією?

Щоправда, питання ще лишаються. Наприклад, до рішення щодо демобілізації. 27 березня нардеп Гончаренко повідомив, що комітет підтримав правку до мобілізаційного законопроєкту про демобілізацію після 36 місяців військової служби, але тепер це відбуватиметься за рішенням президента. Однак яким чином це працюватиме на практиці – наразі ніхто не пояснює. Крім цього, за його словами, обговорюються й інші варіанти. Приміром, демобілізація після 36 місяців служби, але 18 із них мають пройти на передовій.

“Демобілізація після 36 місяців служби без додаткових рішень Ставки – відхилена. Це моя правка. Я на ній наполягав. Але Комітет з нацбезпеки не підтримав. Поки що комітет підтримав правку Безуглої про демобілізацію після 36 місяців, але за рішенням президента. Ідею демобілізації взагалі хоронять. Роздумують над варіантами – 36 місяців, але 18 щоб були на передовій, і ще шукають варіанти. Але глобально, як концепт – не хочуть”, – зазначив Олексій Гончаренко.

Демобілізація строковиків от-от розпочнеться!

А вже від 2 квітня в Україні розпочнеться демобілізація строковиків. Під час неї військовослужбовці, у яких завершився термін строкової служби під час дії воєнного стану, звільняються в запас. Йдеться про строковиків Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Крім того, повідомлялося, що демобілізовані строковики в Україні отримають річну відстрочку від мобілізації. Кількість таких солдатів не розголошується зі зрозумілих причин. При цьому у них буде можливість за власним бажанням підписати контракт із ЗСУ, якщо вони забажають продовжити службу. Тим часом головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у свіжому інтерв’ю заявив, що мобілізовувати ще 500 тисяч людей не треба. Ця цифра зменшена.

“Після перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу Збройних сил ця цифра була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, але й про добровольців”, – зазначив Сирський.

Що вирішив комітет?

А тепер щодо скандальних пунктів. Створювати електронний кабінет змушувати не будуть, це зроблять правом, а не обов’язком. Тому оновити особисті дані протягом 60 днів можна буде або в кабінеті добровільно, або ж піти до ТЦК. Електронний кабінет пропонують зробити на базі реєстру військовозобовʼязаних “Оберіг” або у ЦНАП.  Також комітет відхилив статті про електронні повістки. Для громадян, які самостійно прибудуть до ТЦК та СП з відношенням від конкретних військових частин, передбачили можливість служби після навчання в цих військових частинах. Також оповіщувати людей будуть не старости в територіальних громадах з постійним населенням до 10 тисяч людей, а районні держадміністрації. Щодо мобілізаційного віку останнім часом було багато питань. Зараз уже точно ясно, що його знизять до 25 років. Однак 26 березня в Мережі з’явилася новина від нардепа Дмитра Разумкова, що мобілізувати зможуть уже навіть 18-річних. Але члени комітету таке формулювання назвали, скажімо так, не зовсім коректним.

Зокрема, Соломія Бобровська зазначила, що від 18 до 24 років чоловік зможе обирати час проходження базової військової служби, бо строкової вже немає.

Інша нардепка, Ірина Фріз, додала, що під час воєнного стану строк такої війської служби становитиме три місяці, в мирний час – п’ять. І прояснила ще один момент у коментарі “Лівому берегу”.

“Проходження базової військової служби передбачає отримання військової облікової спеціальності та перехід зі статусу призовника у статус військовозобов’язаного, з подальшою можливістю бути мобілізованим під час дії воєнного стану”, – зазначила Ірина Фріз.

Відстрочка за гроші: що вирішили?

А ще врешті скасовується “зрадонька”. Йдеться про “війну для бідних” або, іншими словами, що ті, хто багато заробляють, можуть забронюватися від мобілізації. Поки що комітет відхилив прив’язування до зарплат, а можливість бронювання пропонують залишити для тих, хто працює на критично важливих підприємствах, в органах державної влади: працівники категорії А будуть заброньовані всі, а категорії Б та В – на 50%, бронювати зможуть також працівників Національній поліції України, Національного антикорупційного бюро, ДБР і прокуратури, Бюро економічної безпеки України, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби України, Служби судової охорони, судів, установ системи правосуддя й органів досудового розслідування, працівників патронатних служб органів державної влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України. Порядок, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги визначатимуть цим законом та актами Кабінету міністрів України. Нагадаємо, що раніше під час засідань комітету хотіли включити до другого читання норми про можливість бронювати військовозобов’язаних з певним рівнем зарплатні, починаючи від 35 тис. грн на місяць чи за умови щомісячної сплати 20 тис. грн військового збору. Однак ці пропозиції відхилили навіть без обговорень. Також комітет підтримав рекомендацію НАЗК запровадити обов’язкову фото- та відеофіксацію під час вручення повісток від представників ТЦК і СП.

Серед свіжих рішень – ще одна ключова новація, з ухилянтів таки знімуть усі обмеження, запропоновані в першому читанні. Отже, комітет ухвалив виключити всі пункти про заходи впливу, тобто про обмеження / блокування: виїзд за кордон, водіння транспортних засобів, блокування рахунків.

Зазначимо, що нардепи подали понад 300 ідентичних правок, у яких наголосили на недоліках і протиправності механізмів, запропонованих урядом.

Попереду ще розгляд консульських обмежень на отримання паспортів, відчуження чи набуття майна для тих українців, які перебувають за межами держави та не стають на військовий облік.

Кому ще нададуть відстрочку?

Не менш гострим було й питання про відстрочки. Наразі відомо, що цю можливість залишать усиновлювачам, на утриманні яких перебуває одна дитина і більше, які до моменту усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування; опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, патронатним вихователям, на утриманні яких перебуває принаймні одна дитина-сирота, або діти, позбавлені батьківського батьківського піклування віком до 18 років. Відстрочку також хочуть залишити одному з батьків, які мають дитину до 18 років, якщо другий відбуває покарання в місцях позбавлення волі, а також жінкам і чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18, крім тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів за три місяці. Також на війну не забиратимуть жінок і чоловіків, які мають дитину до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти, а також якщо особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або записом про батька в книзі реєстрації народжень на підставі частини першої 135 ст. Сімейного кодексу. Крім цього, залишать право на відстрочку тим, хто виховує дитину віком до 18 років з інвалідністю, тим, хто має на утриманні повнолітню дитину з інвалідністю І чи ІІ групи.

Також до другого читання комітет рекомендував не мобілізувати тих, хто: має дружину або чоловіка з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи; має дружину або чоловіка з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, установленої внаслідок відсутності кінцівки, кистей рук, кисті руки, стоп ніг, одного з парних органів чи онкологічного захворювання, розумових, психічних вад або наявності в такої особи неповнолітньої дитини.

Що важливо, що в першому читанні згадки про таких дружин чи чоловіків з інвалідністю III групи взагалі не було.

Хто залишився без відстрочки?

Водночас комітет не підтримав відстрочку для: прокурорів органів прокуратури, радників, помічників, прессекретаря президента, працівників секретаріатів голови Верховної Ради, його першого заступника й заступників, працівників секретаріатів депутатських фракцій, груп у парламенті, працівників патронатних служб прем’єр-міністра й інших членів уряду та інших державних органів. Однак нардепи зазначають, що ці категорії, як і прокурори, матимуть право на бронювання згідно з порядком, який встановив Кабмін. Але не на безумовну відстрочку від мобілізації.

Також відхилили норми про відстрочку для: осіб начальницького складу НАБУ й ДБР; співробітників МЗС України й осіб, які мають дипломатичний ранг надзвичайного й повноважного посла; релігійних проповідників, наставників або інших священнослужителів релігійних організацій; працівників позашкільної освіти; творчих працівників, реставраторів, головних зберігачів фондів і керівників національних закладів культури.

Також вирішилася доля аспірантів. Нагадаємо, що особливого галасу наробила новина, що аспірантів на контракті можуть мобілізувати, а бюджетників – ні. Цю ідею відхилили і тепер на категорії “бюджетник чи контрактник” аспірантів не ділитимуть.

Також призову не підлягатимуть: студенти денної або дуальної форми навчання, які здобуваються рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий; докторанти й особи, зараховані на навчання до інтернатури; наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Коли буде закон?

Робота над законопроєктом врешті майже завершена, от тільки зависає в повітрі питання, коли все ж буде ухвалено закон. Найближчі два тижні Рада не має засідати, а чи вирішиться питання з мобілізацією у квітні – наразі невідомо.