Новини 365

Артефакти часів СРСР, які досі нас оточують, часом дивують несподіваними закономірностями. Так, в якому б місті ви не опинились у хрущовці, ви могли помічати, що у сходових маршах там завжди непарна кількість щаблів.

Як з’ясував OBOZ.UA, на те була цілком логічна причина. Крилась вона у стандартах будівництва, які були запроваджені в Союзі у 1960-х рр.

Вся справа в тому, що після приходу до влади генсек КПРС Микита Хрущов задався метою забезпечити населення житлом. А щоби зводити будинки швидко, потрібні були чіткі стандарти, за якими працювали би будівельні бригади. Звісно, такі стандарти були однаковими по всій території СРСР.

Стосувались вони усіх нюансів. Від висоти стель, яка була мінімально придатною для житлових приміщень, до кількості сходинок у під’їздах. Непарну кількість затвердили з метою безпеки. Ліфтів у хрущовках не облаштовували, тому сходові марші мали бути досить безпечними для пересування. А, як вказував міжнародний досвід, саме непарна кількість щаблів зводить до мінімуму шанс оступитись.

Вся справа в тому, що нашому мозку простіше контролювати рух по сходах, якщо він починається та закінчується на одну і ту ж ногу. А саме так відбувається, якщо сходи мають непарну кількість щаблів.

Найчастіше у хрущовках встановлювали прольоти по 9 сходинок. В такому разі їхня висота вдало співвідносилась із висотою стель у 2,7 метра. Оптимальна висота сходинки становить 15 см, а щоби перейти з поверху на поверх потрібно подолати два сходових марші по 9 сходинок у кожному. З таким співвідношенням розрахунки сходились.

Виняток робили тільки для першого поверху. Щоби піднятись на нього, потрібно подолати парну кількість сходів – вісім.