Новини 365

В Україні заробітні плати державним службовцям у 2024 році перерахували. Кількість чиновників значно скоротилась, водночас майже у третини тих, хто працює на державу, зарплати знизились. Поки місцеві громади шукають фахівців на 8 тис. грн, державні підприємства мають можливість пропонувати ринкові оклади.

Про те, скільки українців працюють на держслужбі, які зарплати вони отримують та як змінилась ситуація від початку 2024-го, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Скільки заробляють українські чиновники й ті, хто працює на державу

Державні службовці – це 158 тис. українців, від роботи яких залежить майбутнє України. Саме ці люди розробляють і реалізують рішення, які можуть змінити життя кожного. За роки незалежності статус чиновника девальвувався. Судячи зі статистики, серед п’яти працівників лише один – віком до 35 років.

Велика кількість відкритих вакансій, кадровий голод, низькі зарплати – на такі умови доводиться знаходити фахівців, які керують цілими галузями й формують державний апарат. І за останній рік ситуація лише погіршилась.

У січні 2024-го в Україні в міністерствах та в Секретаріаті КМУ працювали 18,1 тис. держслужбовців. Ще 6,3 тис. вакансій були вакантними. Станом на липень залишилось 17,4 тис. працівників, а кількість вакансій скоротили до 2,7 тис. У різних службах (це Державна архівна, Національна соціальна сервісна, Державна служба України з питань праці й десятки інших організацій) кількість працівників скоротилася з 61,8 тис. (та 20,7 тис. вакансій) до 61 тис. осіб (9,7 тис. вакансій) від початку року.

В Україні в різних державних органах вакантними залишаються 21,2% робочих місць. Більшість вакансій просто скоротили. Якщо раніше державні органи “роздували” штатний розпис, аби отримувати фінансування на більшу кількість працівників і розподіляти бюджет між тими, хто працює, збільшуючи їм навантаження, то зараз таку можливість закрили.

Наприклад, станом на січень на першому місці за кількістю вакансій – Національна сервісна служба України. У січні зарплату платили тільки 284 працівникам служби, а вакантною була 971 посада (тобто 76,9% вакансій було не закрито).

Станом на липень кількість працівників скоротилася до 269. А число вакансій знизилося з 971 до всього лише 75. На другому місці серед держорганів із найбільшою кількістю вакансій була Національна служба здоров’я України – 70,5% посад вакантні станом на січень (зарплату отримували 290 осіб, гранична чисельність – 1060). Станом на липень граничну чисельність скоротили до 342 осіб, а кількість тих, хто отримував зарплату, – до 269 осіб.

Усього в Україні 158 тис. державних службовців, з них – 119 тис. жінок. При тому серед топчиновників (категорія А) – 69,59% чоловіків і лише 30,41% жінок. А серед чиновників найнижчої категорії (В) – 78,33% жінок. За час повномасштабної війни з держслужби мобілізували 4 тис. працівників (із них 3,3 тис. – чоловіки).

Серед спеціалістів (держслужбовці найнижчої категорії) найбільше заробляють у Національній комісії з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – 88,8 тис. грн. На другому місці співробітники Антимонопольного комітету – 74,1 тис. грн. На третьому – зарплати в апараті Верховної Ради. Їхня середня зарплата станом на липень становила 63 тис. грн (у січні була на рівні 38,6 тис. грн). Водночас у Державній регуляторній службі України середня зарплата – 27,1 тис. грн.

Найвищі зарплати серед керівництва:

• Національне агентство з питань запобігання корупції – 228 тис. грн;
• Центральна виборча комісія – 212,8 тис. грн;
• апарат Верховної Ради – 198,2 тис. грн.

Найгірша ситуація – у місцевому самоврядуванні. На сайті Державної служби зайнятості розміщено понад 1,3 тис. вакансій для чинних та майбутніх чиновників. Деякі з них із зарплатою лише 8 тис. грн. Наприклад, саме на таку зарплату шукають державного реєстратора в Тягинську сільську раду, чи спеціаліста управління праці та соцзахисту населення в Ізмаїльську міську раду.

З 2024-го в Україні провели реформу оплати праці в державній службі. У результаті максимальний розмір премії встановили на рівні 30% зарплати, а оклади підвищили. Такою реформою задоволені далеко не всі чиновники. У Національному агентстві з питань державної служби провели опитування близько 20 тис. працівників.

“54% державних службовців відзначили збільшення рівня заробітної плати у 2024 році, у 16% вона лишилася без змін, у 31% – знизилася. Такими є результати анонімного опитування НАДС, де провели моніторинг зарплат за перше півріччя 2024 року та вивчили поточний стан впровадження нової системи оплати праці на основі класифікації посад”, – заявила голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина.

Найкраще живеться суддям і працівникам ДП: їхні зарплати можуть здивувати

Ті, хто навряд може поскаржитись на свої зарплати, – це судді. Наприклад, від початку року судді Конституційного суду отримали надбавку в розмірі 171 тис. грн. Якщо на початку року суддя отримував 358,9 тис. грн, то вже в липні його дохід зріс до 530,2 тис. грн.

Зросли також і зарплати у Верховному суді. Якщо в січні суддя отримував 379,5 тис. грн, то вже в липні зарплата зросла до 545,6 тис. грн. Також відносно не обмежені зарплати й на державних підприємствах та акціонерних підприємствах, які належать уряду.

Наприклад, у ПриватБанку голова правління в серпні заробив 938 тис. грн, а члени правління – від 805 тис. до 1,1 млн грн. Членам наглядової ради платять від 580 тис. до 730 тис. грн на місяць. Зарплату близько 1 млн грн на місяць отримують й інші керівники великих державних банків. І хоча, наприклад, міністр фінансів Сергій Марченко відповідальний не за один банк, а за фінанси всієї країни, його зарплата в 10 разів нижча, ніж у голови “Привату”.

Олексій Чернишов у 2021-му на посаді міністра розвитку громад і територій заробляв усього 69,7 тис. грн на місяць. А у 2023-му його середня зарплата вже на посаді голови “Нафтогазу” сягнула 1,78 млн грн на місяць. Це у 25,5 раза більше, ніж на посаді міністра.

Тож в Україні завдяки реформі корпоративного управління зарплати в акціонерних підприємствах, що належать державі, злетіли. Водночас реформа державної служби не призвела до суттєвого підвищення заробітної плати для чиновників, від роботи яких залежить ефективність державного управління.