Сім’я впізнала тіло лише за татуюванням: рідні захисника з Волині через суд доводять, що його закатували у полоні
47-річний захисник з Волині Олександр Грицюк пішов захищати країну в перші дні великого вторгнення. Та згодом з побратимами потрапив у полон, боєць 110-ї бригади, майже два роки терпів тортури та катування у російському СІЗО. Весь цей час рідні сподівалися, що його обміняють, та додому чоловік повернувся на щиті, – пише vsn.ua
Про це йдеться у сюжеті ICTV.
Тіло Олександра дружина впізнала лише за татуюванням на руці, настільки виснаженим і понівеченим воно було. Та висновок судмедекспертів її шокував – помер від туберкульозу, точно так у довідці вказали росіяни. Звісно, жодного слова про катування, полон та участь у боях.
Над могилою воїна майорить синьо-жовтий стяг. Чотири місяці тому після двох років полону в російському СІЗО Олександра поховали на Алеї слави в рідних Ківерцях.
«Нелюди… Кати. Їм не буде прощення», – каже вдова захисника Оксана.
Та згорьована дружина і подумати не могла, що після нелюдських тортур її чоловіка російськими катами їй потрібно доводити, що він загинув, захищаючи Батьківщину.
Страшна звістка у родину надійшла в січні цього року. Додому повернули тіло Олександра. Упізнали рідні його лише за тату на руці, бо був кремезним чоловіком, але росіяни заморили його голодом. Відтак, впізнати чоловіка було дуже важко.
«Я навіть уявити не можу, якою смертю він помирав. А зараз нам через суди треба доводити, що чоловік загинув, захищаючи Україну», – додає Оксана Грицюк.
Уповноважений з прав людини визнає: на жаль, такі випадки не поодинокі.
«Державна система на 100% зараз не справляється. Це я точно бачу. Є питання по грошовій виплаті коштів, по встановленню факту загибелі. Є проблема, коли безпосередньо намагаються громадяни України це вирішити, а їх запускають в це, як я так називаю, бюрократичне коло», – каже Дмитро Лубінець.
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими запевнили: вони на боці родини бійця і готові надати юридичну допомогу.
«Ця хвороба є наслідком того, що він потрапив у полон. А потрапив у полон він внаслідок того, що захищав Україну. Тобто тут ситуація виглядає з нашої точки зору однозначно», – додав Петро Яценко, керівник пресслужби Координаційного штабу.
Сім’ї Олександра вкрай важливо, аби його визнали закатованим захисником України. Адже він віддав найдорожче – своє життя.
Comments (0)