Новини 365

ЗМІ опублікували 11 вимог від Угорщини Україні щодо захисту національних меншин.

Київ пообіцяв виконати під час засідання в Люксембурзі під час переговорів щодо вступу у ЄС. Документ є непублічним, влади двох країн не опублікували його на офіційних ресурсах. Але навіть ті пункти, про які дізнались журналісти, вражають зухвалістю угорського прем’єра Віктора Орбана – фактично, це шантаж. І виникає питання, чи справді влада України готова піти на такі поступки.

Видання Європейська правда пише, що довідалось частково, про що йдеться у секретному документі, який у січні 2024 року міністр закордонних справ Петер Сійярто передав своєму українському колезі Дмитру Кулебі в Ужгороді. Хоча для української демократії загалом неприйнятно тримати у таємниці настільки важливі міжнародні документи. Також ЄП цитує фрагмент із заяви Ольги Стефанішиної, віцепрем’єрки та очільниці української команди на переговорах щодо вступу в ЄС:

“Ми щиро віддані наміру вирішити та на цій основі повністю втілити 11 проблемних питань, порушених угорською стороною, для посилення захисту прав національних меншин. І ми будемо продовжувати двосторонні консультації з Угорщиною в цьому напрямку”.

Якщо це справдиться, то виглядає, що Закарпаття може жити за власними законами й правопорядком. І йдеться не лише про ті регіони, де переважну частку населення складають угорці, а всю територію області. Адже Угорщина вимагає визнати усі населені пункти Закарпаття “традиційно угорськими”. І хоче, щоб надання статусу територіям було автоматичним – тобто без процедури голосування місцевими радами. Фактично це є грубим втручанням у Конституцію України.

Крім того, Угорщина намагалась втрутитись у виборче право України та хоче змін до виборчого законодавства для забезпечення представництва угорців у Верховній Раді. Щобільше, Орбан вимагав, щоб було гарантоване законом представництво представників кількох нацменшин у парламенті (вочевидь, йдеться про угорців і росіян). Утім, як пише видання, ця ідея виявилась політично неприйнятною для Києва, тому її під час переговорів нібито відкинули. Для її втілення треба змінити розділ Конституції, що потребує проведення всеукраїнського референдуму. А референдумів і виборів бути не може через воєнний стан.

11 пунктів Орбана

Водночас в Інтернеті з’явилась повна версія 11 пунктів. Виглядає ультиматум Орбана так:

1. Законодавчо позбавити директорів шкіл одноосібного права змінювати рішення щодо викладання певних предметів українською/угорською мовою (крім предметів “Українська мова”, “Українська література” та “Історія України”, викладання яких українською мовою передбачено відповідним законом).

2. Забезпечити використання угорської мови у всьому освітньому процесі, у тому числі у всіх заходах, зустрічах, засіданнях, а також у процесі створення іміджу закладу (у рекламі, на веб-сайті тощо).

3. Ще один світній момент – визнання шкіл з навіть з одним угорським класом як угорських шкіл. Відновити на законодавчому рівні статус “школа національної меншини” з навчанням угорською мовою.

4. Забезпечити право вибору мови навчання для вузів та установ профтехосвіти, зокрема приватних.

5. Забезпечити можливість за заявою випускників шкіл отримати переклад на угорську мову завдань ЗНО та НМТ (крім завдань з української мови та літератури, іноземних мов).

6. Територіальною сферою застосування законодавства про використання мов є не “адміністративна одиниця”, а “населений пункт” (що юридично не є адміністративною одиницею). Просимо використовувати поняття “населений пункт” та “адміністративна одиниця” як територіальну сферу застосування.

7. Угорщина просить скасувати норму, за якою наявність необхідного відсотка нацменшини не дає автоматичного права на широке застосування рідної мови – і не потрібне рішення місцевої влади. Прохання не пов’язувати застосування мовних прав із рішенням будь-якого органу (наприклад, місцевої ради) за умови дотримання необхідного співвідношення чисельності населення.

8. Умовою реалізації мовних прав нацменшини, яка проживає на цій території “традиційно” (щонайменше 100 років), є щонайменше 10% населення, а для “значної кількості” меншості – 15%. Просимо у разі “традиційно” (не менше 100 років) проживаючої національної меншини скасувати умову наявності 10% населення.

9. Просимо на законодавчому рівні повністю зняти мовні обмеження у відображенні топонімів та географічних назв мовою нацменшини, в контактах з органами державної влади та в закладах охорони здоров’я… а також щодо обов’язкового відображення інформації українською мовою або використання субтитрів при розповсюдженні будь-якої публічної інформації (наприклад, у кіно, театрі, на плакатах, у рекламі).

10. Скасування концепції культурної автономії. Просимо включити поняття культурної автономії у правову систему. Просимо забезпечити право вільного використання національної символіки та вільно відзначати національні свята.

11. Зняття вимоги до державних діячів щодо знання державної мови – української, дозволяючи їм використовувати угорську. Просимо забезпечити вільне використання мов під час парламентських та місцевих виборів та референдумів, скасування умовностей використання мови національної меншини у суспільному житті та забезпечити права на представництво у парламенті.

Фактично Будапешт, не озвучуючи це прямо, висуває ультиматум у стилі “скасуйте всі закони, ухвалені від 2014 року, щодо нацменшин”. Вирішення цих 11 пунктів уряд Угорщини вважатиме показником “відновлення прав”. Компроміс шукати важко, оскільки в Орбана затято наполягають на конкретних деталях і обсягах за кожним із пунктів. І фактично це може свідчити, що Будапешт наперед налаштований на зрив і свідомо висуває безглузді невиконувані вимоги.

Палки у колеса від Угорщини щодо вступу в ЄС

Ще в листопаді 2023-го президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що Україна виконала 90% реформ, яких від неї очікував ЄС, щоб просунутися на шляху до вступу в Євросоюз. І вже 25 червня Європейський Союз офіційно розпочав переговори з Україною про вступ. Під час голосування за відкриття переговорів про членство України в ЄС прем’єр-міністр Угорщини вийшов із зали –  канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонував йому “піти випити кави” поза кімнатою, щоб решта 26 лідерів ЄС могли одностайно проголосувати. Орбан заявив, що не хотів “брати рішення на совість країни”, тому погодився.