Новини 365

У мережі з’явилися подробиці щодо умов, які Росія висувала Україні на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Вони стосувалися Криму, санкцій, чисельності української армії, заборони на приєднання до НАТО, російської мови тощо.

Видання The New York Times заявило, що отримало проєкти українсько-російських договорів, які нібито обговорювали у квітні 2022-го, але так і не підписали. Хоча переговори провалилися, учасники підготували декілька текстів. Журналісти стверджують, що отримали чернетки договорів від 17 березня та 15 квітня 2022 року, які показують конкуруючі пропозиції й точки згоди двох сторін, а також приватне “комюніке” з переговорів у Стамбулі 29 березня, в якому було підбито запропоновані підсумки.

“Документи проливають світло на розбіжності, які доведеться подолати”, – зазначили журналісти NYT.

Відповідно до нереалізованих проєктів:

– Москва спочатку хотіла, щоб Київ визнав окупований Крим частиною РФ. До 15 квітня обидві сторони могли виключити цей пункт із договору. Крим залишався під окупацією Росії, але без визнання цього Україною. Дві країни погодилися “вирішити питання, пов’язані з Кримом”, протягом 15 років, але мирно.

– Україна пропонувала, що ніколи не вступить у НАТО чи інші альянси.

– Україні було дозволено вступити лише у ЄС.

– Росія вимагала від України зробити російську мову офіційною.

– Кремль вимагав скасувати всі санкції, запроваджені проти РФ із 2014 року.

– Чисельність особового складу та військової техніки ЗСУ вимагалося обмежити (до 100 тис. осіб, 147 мінометів, 10 бойових вертольотів).

– Україна хотіла, щоб її союзники зобов’язувалися ввести війська на територію країни у разі нового нападу. Серед країн-гарантів безпеки була Росія, туди намагалися включити і Білорусь.

– Росіяни на початку переговорів також хотіли, щоб Україна “поступилася” щодо Донбасу (визнала “Л/ДНР” в адміністративних кордонах Донецької та Луганської областей);

– Був і окремий список початкових вимог із семи пунктів, спрямований проти національної ідентичності України. Наприклад, там була заборона називати місця на честь українських борців за незалежність.

Хронологія переговорів

Перша зустріч делегацій Києва й Москви після початку великої війни відбулася 28 лютого 2022 року в Гомелі (Білорусь). Після цього сторони регулярно проводили відеоконференції у форматі онлайн. 3 та 7 березня зустрічі організували у Бресті.

Україну представляли Михайло Подоляк, Давид Арахамія, Рустем Умєров, Олексій Резніков, Андрій Костін, Микола Точинський, Денис Кірєєв. Росію представляли Володимир Мединський, Борис Гризлов, Леонід Слуцький, Андрій Руденко, Олександр Фомін.

За словами члена української переговорної команди, після кожної воєнної невдачі диктатор Володимир Путін “знижував свої вимоги”.

29 березня того ж року представники Росії та України зустрілися в Палаці Долмабахчі у Стамбулі (Туреччина). Там нібито з’явився двосторінковий документ під назвою “Стамбульське комюніке”, після якого Путін мав зустрітися з главою України Володимиром Зеленським особисто (втім, цього не сталося).

Росіяни й українці повернулися до багатогодинних переговорів через відеодзвінки, обмінюючись проєктами договорів через WhatsApp, повідомили переговорники.

Компромісу досягти не вдалося. За інформацією NYT, основним каменем спотикання став пункт про введення західних військ в Україну в разі нового нападу.

Кремль дописав у проєкті абсурдну умову: всі держави-гаранти, включаючи РФ і, можливо, Білорусь, повинні були схвалити такі заходи у відповідь. По суті, Москва могла знову вторгнутися в країну, а потім накласти вето на будь-яке військове втручання від імені України.