Новини 365

 — З 1 червня підняли тарифи на електроенергію для населення. Можливо, це моє хибне враження або припущення, але якось дуже тихо відбулося підняття тарифів. Я не чула ані якоїсь дискусії в парламенті, ані з суспільством. Мабуть, є зараз можливість у депутатів їздити по округах і спілкуватися зі своїми виборцями, що вони думають про підняття тарифів, чи готові вони. Можливо, була якась закрита соціологія, що суспільство схвалює це підняття тарифів і може його винести. Я помиляюсь чи маю рацію, коли вважаю, що підняття тарифів і з суспільством, і з депутатами особливо не обговорювалось?

— Я би, напевно, трошки посперечався. Мені здається, це не було новиною для депутатів, щонайменше профільний комітет так точно був у курсі ситуації.

Відверто говорячи, тут не треба бути великим енергетиком або спеціалістом у ціноутворенні, аби зрозуміти, що це було неминуче. Можемо обговорювати, чому це стало неминучим, але як результат було очевидним.

Говорімо відверто, це не є популярним рішенням. Я слабко уявляю, як виглядає ця дискусія з суспільством у плані того, що очевидно, це дуже непопулярне рішення. І воно ніколи не буде схвалене, якщо ми проведемо загальну соціологію.

Те, що це погано комунікувалося, — це окрема історія, так само як і всі рішення, які приймає уряд. Пояснення могло бути кращим. Депутати піднімали це питання.

Я не знаю, чому ще депутатам дозволено виїжджати за Київ, це дивно. За кордон не випускають, можна було б Офісу президента (ОП) і далі піти у своїх реформах. Але тим не менше, це лунало.

Але рішення прийнято. Як ви пам’ятаєте, на початку повномасштабної війни ми навіть голосували за популістичний закон про мораторій на підняття тарифів.

— Так, було таке. А куди він подівся? Ви закон порушили чи як?

— Він там не прямо прописував електроенергію, тому в цьому випадку, моя особиста думка, — ні.

Але маленький інсайд: [4 червня] парламент частково скасував цей мораторій. Це було у прописаному законі. Там, звичайно, правка на правку і правкою поганяє, ніхто цієї правки не помітив. Треба, певно, депутатам читати закони. Вже коли перечитував, за що ми проголосували, я це побачив. Це часткове скасування мораторію на підвищення тарифів, щоправда, не для побутових споживачів, не для населення, а для промисловості, там це закладено.

Тому я думаю, не тільки щодо електроенергії нам потрібно очікувати таких «сюрпризів» від уряду.

— На що ще будуть піднімати тарифи?

— Тепло як мінімум. Я думаю, це наступне.

— Коли? Уже з нового опалювального сезону?

— Не знаю, я не міністр енергетики, слава Богу. Крім того, що не займаюся корупцією, ще не займаюся й цими комунальними послугами. Міністра регіональної політики та інфраструктури в нас немає.

— Ярославе, ви не міністр енергетики, не міністр інфраструктури. Але всі ці витрати, звісно, лягають на плечі українців, які залишилися в Україні, попри війну, попри все. І очевидно, їм буде дуже складно. Чи плануються якісь рішення, аби полегшити життя тим, кому буде складно платити подвійну ціну, якщо підвищення тарифів ще й на тепло? Очевидно, це питання до вас, бо складатиметься бюджет, доведеться шукати якісь гроші. Пільги, субсидії?

— Я знаю, що субсидії будуть перераховані за новим тарифом. Пробачте за трошки чорний гумор: дай Бог, аби нам було за що платити. Бо поки в нас проблема в тому, що взагалі електрика не постачається. От я зараз сиджу, в мене світло вимкнене, як і в більшості, напевно, киян.

Щодо всього іншому, — ні, немає і не буде. У нас розрив по військових видатках у 200 мільярдів, станом на зараз. Там гроші ні звідки не візьмуться. Дай Боже, щоби нам не довелося ще більше піднімати [тарифи].

Тому, якщо ви чуєте від якихось представників влади або інших політичних представників, що щось там буде, — це вони відкривають рота, аби зробити якусь популістичну заяву. Цифри в бюджеті достатньо швидко дають відповідь на це питання, і вона негативна.

— Тепер щодо того, куди і на що підуть ці гроші, які українці платитимуть за електроенергію. Я чула, що більшість цих грошей, які українці тепер платитимуть за електроенергію, піде на Енергоатом. В Енергоатомі сказали, що це все маніпуляція, дурня і неправда. Так куди і на що підуть ці гроші, навіщо підвищили ці тарифи, щоби що?

— Не повірите, але вони підуть на Енергоатом. Я теж бачив цю заяву Енергоатома. Щоби довго не ходити, нехай візьмуть супровідні документи до постанови про підняття тарифів, там прямо про це написано. Кабмін прямо це пише, в мене навіть є збережений цей документ, можу виставити, аби зняти це питання.

Я буду зараз трошки спрощувати, бо це складна історія. Вся енергетика в Україні – це ланцюжок платежів. Хтось — виробляє, хтось — постачає, хтось — платить, це дуже складна історія. І перші в цьому ланцюжку — це ті, на кого покладені спеціальні обов’язки по тарифу. Одна з ланок, основна — це Енергоатом. За їхніми фінансовими результатами в них достатньо великий борг, і далі це призводить до боргу по всій системі. Відповідно, ніхто не може відновлюватися.

Відповідь: гроші підуть на Енергоатом, він є бенефіціаром, але це проблема не тільки Енергоатома.

До Енергоатома у нас, як завжди, дві претензії. Перша — вони як крали, так і крадуть. І тут не треба довго ходити — є декілька прикладів останніх днів: ми знаходили достатньо дивні закупівлі, схожі на всі інші, за які їх ганяє НАБУ, деяким навіть оголосили підозри.

А друге — це абсолютно ідіотські заяви про побудову атомних енергоблоків. Окей, не хочете слухати Железняка, який є економістом, не енергетиком, — у вас (на Radio NV — Ред.) нещодавно був чудовий ефір, мені прямо дуже сподобався, з [директором Центру досліджень енергетики] Олександром Харченком. Він якраз експерт у цьому, говорить те, про що й інші говорять: побудувати блоки за п’ять років практично нереально, а за 10−15 — це купа грошей і дуже-дуже неблизька перспектива.

— І я так розумію, ніхто ж не гарантує цим блокам безпеку від російських ударів.

— Це окрема проблема, як, напевно, і будь-якої генерації. Та в будь-якому разі, якщо навіть почати це, це п’ять років. Навіщо ми на це витрачаємо кошти, проводимо закупівлі? До речі, треба, щоби парламент приймав для цього окремий закон. Багато чого незрозуміло.

Тому до Енергоатома, відверто, в цьому питанні є достатньо пряма претензія, на яку вони ніколи не дадуть відповіді: а як вони, такі класні менеджери, довели ситуацію до такого і що в них відбувається з закупівлями? Слава богу, ми вже на ЗАЕС не закуповуємо все, що можна і що ніколи не поставлялося. Це достатньо махрова корупція була в них. Але Енергоатом — це ж корито [заступника глави Офісу президента Ростислава] Шурми та компанії. Це стало новим «Великим будівництвом», із якого умовна політична еліта збирає найбільші бенефіти.

— Але ж рішення не ухвалене, це ваші припущення про те, що вони можуть будувати блоки?

— Вони вчора навіть закупівлю оголосили для побудови. Вони про це постійно говорять, і навіть [законопроєкт] внесли [на розгляд]. Тому що для того, аби будувати блоки, треба спочатку прийняти закон. Рішення про кожне будівництво блоків приймається законом.

У будь-якому разі до Енергоатома є багато претензій. Я сподіваюся, що ті підозри, які оголошує НАБУ по Енергоатому, не останні. Окремо — про хатинку [в. о. голови правління НАЕК Енергоатом Петра] Котіна, яку знайшли журналісти Схем, і яку ми досі не побачили в декларації. Це прямо квінтесенція всього.

— Ти заявляєш, що більша частина грошей піде на Енергоатом і що заяви Енергоатома неправдиві, коли вони говорять, що це все маніпуляція?

— Я заявляю, що Енергоатому треба почитати супроводжувальну записку до постанови Кабміну, там усе прямо написано, чому вони є в цій системі, прямо дуже чорним по білому. Якщо треба якось розжувати, нехай звертаються, допоможемо вже інтелектуально їм.

— А куди мають піти ці гроші в ідеалі? Я зараз читаю коментарі наших глядачів, людям це питання дуже болить. Разом із тим я бачу, що дехто і погоджується, що ціни треба було давно піднімати, бо вони були зовсім неринковими. Хоча, якщо прирівняти їх до мінімальної зарплати в Україні, можливо, вони були якраз і нормальними. Куди варто було би спрямувати ці гроші, яка дискусія щодо цього існує?

— Я не великий експерт у тарифоутворенні, але очевидна відповідь — це в будь-якому разі на відбудову генерації. Це логічно, цим же обґрунтовувалося підвищення тарифів.

Щодо тарифів, вони не є, по-перше, не ринковими. Хибна дискусія прирівнювати до мінімальної заробітної плати. Це те ж, що говорити, що в нас мають бути айфони дешевші чи автівки. На жаль, воно так не працює. У нас справді нижчі тарифи.

І друге, що дуже часто не помічає споживач, — це те, що його ціна і ціна для бізнесу дуже різна. Для бізнесу вже достатньо висока, бо він, умовно, частково компенсує [оплати] і за споживачів електроенергії. А потім ви йдете до магазину і купуєте хліб, який дорожчий, ви все одно за цей тариф заплатили.

Я не закликаю, що тарифи мають залишатися на тому рівні. Я не експерт у цьому питанні, але як економіст я розумію, що гроші не можуть братись із повітря. Ми їх платимо або податками з бюджету, як субсидії, або в цінах продуктів, які купуємо в бізнесу, або прямо по платіжках. І тут мені більше за все подобається прямо по платіжці, бо я буду економити. Я вимикаю освітлення, намагаюся купити якісь енергозберігаючі прилади тощо. Але комунікація трошки провалена в цьому питанні.