Новини 365

Нещодавно на Вінниччині під час перевірки документів був застрелений 20-річний поліцейський і поранений його напарник. І вже півтора роки як життя колись щасливої родини Левченко із Бахмача, що на Чернігівщині, перетворилось на справжнє пекло та боротьбу за справедливість.

Восени 2022 року біля одного із місцевих кафе просто на очах дружини вбили її 30-річного чоловіка Олександра Левченка — старшого сержанта поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 міста Бахмач. Обвинувачуваний — працівник судової охорони, підприємець і абсолютний чемпіон Європи з пауерліфтингу Михайло Горбач, який наніс правоохоронцю удар ножем у живіт. За кілька годин поранений помер у лікарні, так і не прийшовши до тями. Вироком першої інстанції чоловіка виправдали та відпустили з-під варти. Для сім’ї поліцейського це стало ще одним ударом, адже вони досі оговтуються від болючої втрати. Аби винуватець поніс покарання за скоєне, родина вбитого подала апеляційну скаргу й сподівається, що нарешті їх таки почують.

«Я чула, як дружина Біленка Анна кричала: «Відійди, Таміло, в нього ніж у руках»

– Не було б такого дня, коли не пригортала до грудей портрет коханого і не плакала… Болить, адже мій чоловік лежить у домовині, а той, хто винен у цьому, насолоджується спокійно життям. Крім того, вбили працівника поліції, а поліція з самого початку відвернулася та навіть не допомагала у розслідуванні. Це якийсь сюр, — розповідає «ФАКТАМ» дружина загиблого Таміла Левченко. — Олександр виріс у Бахмачі, де всі його знають лише з найкращої сторони. Він був дуже чуйною та доброю людиною, гарним сім’янином. Ми виховували донечку Марію, яку він просто обожнював, мали стільки планів на майбутнє! У вільний час Саша захоплювався риболовлею та полюванням. Із дитинства коханий мріяв допомагати людям, саме тому обрав собі професію правоохоронця. Влаштувався поліцейським у сектор реагування у Ніжинське відділення поліції № 1 у Бахмачі. На службі у чоловіка ніколи не виникали проблем, колектив його поважав та цінував. Він виконував завдання і в період АТО, і під час вторгнення охороняв рідну область. Взагалі Олександр був людиною неконфліктною, все міг вирішити словом, але не кулаками чи застосуванням зброї. Але опинився не в тому місці і не в той час, за що й поплатився життям.

За словами співрозмовниці, 19 листопада 2022 року вона із чоловіком та друзями вирушили до місцевого кафе «Піраміда». Невдовзі вийшли на вулицю, бо заклад вже мав закриватись.

– Ми всі разом прийшли. Обвинувачуваний Міхайло Горбач, який працював у судовій охороні, біля входу спілкувався з нашим другом Артемом. Олександр Біленко з нашої компанії, який був колегою мого чоловіка, повідомив знайомому, що ми вже йдемо, і це чомусь не сподобалося Михайлу Горбачу. Він почав чіплятися до Біленка, вів себе неадекватно. Одним словом — провокував бійку. Було слизько і вони з Михайлом Горбачем впали. Компанія працівника судової охорони подумала, що почалася бійка. Всі прибігли. А тоді розібралися, і все внормувалося. Михайло Горбач з товаришами сіли у його машину «Опель» і поїхали. Та за хвилин п’ять, коли ми вже були на стоянці біля «Піраміди», примчав Михайло Горбач. Вибіг із машини, навіть не вимкнувши фари та не закривши там дверцята. Він вибіг з ножем і почав агресивно поводити себе і кликати: «Де Біленко?» Всі побачили в його руках ніж та стали заспокоювати. Олександр Біленко разом із дружиною підійшли до озброєного, через декілька секунд Анна почала відтягувати чоловіка від Горбача. Далі я підійшла до нього, просила заспокоїтися і викинути ножа. Помітила, що очі в нього були скляні, він на мене ніяк не реагував. Я чула, як дружина Біленка Анна кричала: «Відійди, Таміло, в нього ніж у руках». Тоді Михайло Горбач заявив: «Заберіть своїх бабів». І в цей момент підбіг мій чоловік та відштовхнув мене від небезпеки. І саме тоді Михайло Горбач вдарив Олександра ножем у ліву сторону живота. Після того злочинець помахав ножем і кинувся тікати. Мій коханий ще намагався побігти за ним. Але пробігли пару метрів, його стало зле.

Ми викликали медиків. Але поки вони їхали, коханому ставало все гірше, тому ми посадили його у машину і мерщій самі до лікарні. О 23−00 Сашу доставили до медичного закладу. Стан був важкий. Його забрали до реанімації. Але наступного дня о десятій ранку він помер. Додам, що як тільки ми приїхали до лікарні, то через хвилин 15 приїхали працівники поліції та запитали: «Хто це зробив?» Я відповіла, що Михайло Горбач, але його не арештували відразу та не взяли ніяких експертиз. Винуватця взяли під варту тільки наступного дня.

«Батько вбивці цинічно та жорстоко запитав у мене: «У скільки ви оцінюєте життя свого чоловіка?»

За словами дружини вбитого, особа кривдника непроста, як і його родина.

– Йому 25 років, неодружений, працював у судовій охороні Бахмача. Батько Горбача — бізнесмен. Має у власності автомийку та займається продажем м’яса. Відразу після трагедії Михайло говорив, що йому все рівно за скоєне нічого не буде. У батька є гроші, а в його мачухи зв’язки, адже вона працює в місті керівником «Центру пробації» і має зв’язки з працівниками поліції не лише в Бахмачі, а й у Чернігові. Після арешту сину батько обвинувачуваного — Юрій — почав шляхом підкупу людей збирати підписати за те, що начебто Михайло хороший і не міг такого зробити. Через 10 днів арешту апеляційний суд у Чернігові відпустив його під домашній арешт. Далі у соцмережах відбувалась ціла компанія із дискредитації як мене, так і покійного чоловіка. Знову ж таки за допомогою підкупу. З часом працівники поліції належним чином перестали перевіряти місцезнаходження Михайла Горбача. Декілька разів особисто бачила його у місті, хоча він повинен був весь час перебувати вдома. Дзвонила на 102, але чомусь ці повідомлення поліція жодного разу не зафіксувала. Одного разу його зафіксували камери спостереження у кафетерії, але це також не дало ніякого результату. Здалось, що правоохоронці стали на бік не жертви, а його кривдника. Важко і боляче було повірити у те, що правоохоронці так швидко забули свого колегу. Все зрозуміло — мого чоловіка нема, а Горбач зі своїми можливостями — ось він. Вибір очевидний. Йому навіть суд призначив електронний засіб контролю, а поліція не одягла. Написали, що нема в них. Хоча вбили працівника поліції!

Судову справу на розгляд передали у Борзнянський районний суд. Але і там, зазначає Таміла, вона зіштовхнулась із шокуючими новинами.

– Суддя О. Луговець, як потім з’ясувалось, виявився одногрупником батька Горбача. Відповідно слухання затягували, потім знайшли якихось незрозумілих свідків. Рік тривали засідання, а у результаті суд виніс виправдальний вирок, і вбивця мого коханого чоловіка опинився на волі. За весь час що Михайло, що його батько ні разу не підійшли до мене, не попросили вибачення, не запропонували допомогу дитині, яка залишилась такою маленькою без татка… Лише під час розгляду справи у суді підходив батько Михайла та його адвокат і пропонували хабар, щоби я «виправдала» вчинок Горбача! Цинічно та жорстоко запитали в мене: «У скільки ви оцінюєте життя свого чоловіка?

Відразу після вбивства Олександра Левченка, офіційні джерела повідомляли, що Михайлу загрожує до 15 років тюрми за умисне вбивство. Тоді речниця територіального управління ДБР Наталія Мелень повідомляла ЗМІ:

«Слідство встановило, що 19 листопада 2022 року пізно ввечері поліцейський разом із дружиною та своїм колегою перебували у середмісті неподалік одного з місцевих кафе. До них підійшов охоронець та без пояснення причин наніс поліцейському декілька ножових поранень, від яких той впав на землю. Працівника Служби судової охорони затримали на місці події. Пораненого поліцейського госпіталізували до реанімаційного відділення місцевої лікарні, де від отриманих ран він помер в ніч на 20 листопада. Відомо, що раніше підозрюваний та потерпілий були знайомі. Працівнику Служби судової охорони повідомили про підозру в умисному вбивстві (ч. 1 ст. 115 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років».

«У вбивці Сашка не взяли зразків для експертизи на наявність наркотичних речовин у крові, алкоголю»

До слова, відразу після трагедії місцеві видання публікували версію подій рідних обвинувачуваного. Зокрема, Юрій Горбач, батько, ось що тоді розповідав:

«Син — абсолютний чемпіон Європи з пауерліфтингу. Активно готувався до чемпіонату світу. Не п’є, не курить і не вживає наркотиків. Того злощасного дня Михайло відпочивав з друзями у більярдному клубі „Піраміда“. Туди зайшли з дружинами Олександр Левченко, Артем Куслій і Олександр Біленко, працівники поліції, які до цього закладу відпочивали в іншому. Слово за слово, на вулиці зачепили сина. Мовляв, ти такий модний, крутий, спортивний. Зав’язалася бійка. Наскільки мені відомо, поліцейські збили Михайла з ніг, ударили палкою-телескопом по голові, по руках, били ногами, поряд стріляли з травматичної зброї. Син дивом утік звідти. Тоді прибіг додому і каже: „Тату, мене хотіли вбити, але щоб цього не сталося, я оборонявся. Мабуть, ножем когось підрізав“. Ми самі викликали поліцію. Міша вважає, аби не оборонявся, вони б його вбили. Із сина роблять алкоголіка і наркомана. Але необхідні аналізи він здав. Нічого в крові не знайдено».

Натомість дружина Олександра Левченка каже, що у Михайла не взяли зразків для експертизи на наявність наркотичних речовин у крові, алкоголю.

– Дуже цікаво: чому? Не думаю, що випадково. Я вимагаю, аби вбивця мого Олександра був покараний та засуджений за скоєне. Мій чоловік у землі, а він гуляє. Скажіть мені: як може так бути, що вбив людину на очах 5 людей, є стільки ж свідків. А його взяли та виправдали. То хіба це справедливо?! А тим, хто продовжує покривати діяння Михайла, скажу одне — справедливість восторжествує, а вам всім Бог суддя.