Новини 365

Динаміка передвиборчої гонки в США змінюється, без перебільшення, щотижня, тож Київ прискіпливо стежить за сигналами, які йдуть з таборів демократів та республіканців. Поки Дональд Трамп вчергове заявляє, що швидко закінчить війну і взагалі міг запобігти російському вторгненню, Камала Гарріс зберігає публічне мовчання щодо українського питання.

Чого Україні чекати від адміністрації Гарріс в разі її обрання президентом у листопаді, та яка справжня мета заяв Трампа щодо російсько-української війни — далі в інтерв’ю “Телеграфа” з Дагом Кляйном, політичним аналітиком організації “Razom for Ukraine” (Вашингтон).

Проєвропейський радник Камали Гарріс

— Даг, цікава ваша думка, якої політики щодо України очікувати від Камали Гарріс у разі її перемоги: може її адміністрація бути більш рішучою за адміністрацію Джо Байдена чи навпаки м’якішою?

— Чудове запитання. Думаю, що ми точно побачимо адміністрацію Гарріс з політикою щодо України, яка буде принаймні такою ж хорошою, як та, яку ми бачили від адміністрації Байдена. Ймовірно, вони спробують продовжити те, що було зроблено за адміністрації Байдена-Гарріс. Чи зможемо ми побачити більше рішучості, менше страху перед ескалацією чи провокуванням Росії, багато в чому залежатиме від того, якими людьми Гарріс наповнить адміністрацію у разі перемоги.

У США під час цих президентських виборів існує розуміння, що бекграунд Гарріс — ніяк не зовнішня політика. Під час нинішньої адміністрації Джо Байден, який має значний досвід у зовнішній політиці, взяв це на себе. І Гарріс не мала можливості, ні як віцепрезидентка, ні як сенаторка від Каліфорнії під час своєї роботи в Конгресі, по-справжньому займатися питаннями зовнішньої політики.

Але у неї є чудові радники. Один із них — Філ Гордон, експерт з національної безпеки. І якщо Гарріс виграє, він буде дуже помітною постаттю у зовнішній політиці. Він може стати наступним Джейком Салліваном (радником президента США з нацбезпеки. — Ред.). Зараз за підходом він класичний європеїст. Він — американський експерт із зовнішньої політики, який зосереджується на Європі та європейській безпеці. І я думаю, що в цьому ми можемо побачити деякі відмінності від політики адміністрації Байдена.

Можливо, для Філа Гордона та інших посадових осіб в адміністрації Гарріс буде реальна можливість діяти більше, як це роблять деякі європейські союзники, котрі справді розуміють загрозу, що її становить Росія, і необхідність діяти рішуче.

— Ми бачили, як адміністрацію Байдена критикували за відсутність єдиної стратегії щодо перемоги України. Конгрес вимагав її від Білого дому, але вона так і не була оприлюднена. Отже, чи чекати такої стратегії від наступного президента-демократа в разі перемоги Гарріс?

— Гадаю, що адміністрація Байдена має можливість виконати свої зобов’язання, визначені Конгресом, і подати стратегію перемоги в Україні до того, як вони залишать офіс. При цьому вони можуть не ставити це в пріоритет, адже, ймовірно, не зіткнуться з реальними наслідками з боку Конгресу за це. І вони взагалі можуть сказати щось на кшталт: “Ми не хочемо обмежувати можливості Гарріс, вказуючи, що вона повинна робити”. Можливо, вони захочуть залишити ці рішення їй.

Натомість якби Дональд Трамп переміг у листопаді, адміністрація Байдена могла б дуже швидко подати Конгресу стратегію перемоги України, оскільки це зможе обмежити можливості Трампа. Якби він відхилився від цієї стратегії, то це було б у заголовках новин, і якщо він спробує домогтися несправедливого миру, це призведе до збільшення політичних наслідків для нього.

Трамп хоче бути тим, хто закінчив війну

— Дональд Трамп уже кілька разів казав, що може завершити війну в Україні за 24 години. Це лише частина його кампанії, чи за цими словами все ж стоїть реальна стратегія?

— Коли йдеться про Трампа, а особливо про цю фразу, що він закінчить війну за 24 години, найкраще це розуміти як інструмент спроби перемогти в цій виборчій кампанії. Він сказав, що принесе мир. Що він закінчить “українську війну”. Це було на плакатах на з’їзді Республіканської партії у Мілуокі.

З цим дуже важко сперечатися. Якщо хтось просто заявляє: “Я покладу край війні, я принесу мир”, для більшості американців це звучить добре. Однак вони не розуміють, що це означатиме несправедливий мир, припинення вогню, окупацію [українських територій] та переозброєння Росії. І коли Трамп каже: “Я принесу мир, я припиню війну”, цьому дуже важко протистояти в США. Коли він залишає цю невизначеність і не пояснює деталей, іншим важко довести, що це нереалістично.

Але у нього є радники, які викладали власне бачення того, як він міг би покласти край війні. Ми бачили, що одна версія цього плану надійшла від America First Policy Institute. Це план, який, як повідомлялося, був представлений Трампу, і на який він начебто позитивно відреагував. І це справді негативне бачення завершення війни.

У плані йдеться, що майбутня адміністрація Трампа може погрожувати припинити допомогу Україні, щоб змусити її сісти за стіл переговорів з РФ. Тим часом Вашингтон може погрожувати Москві озброєнням Києва, щоб змусити її сісти за стіл переговорів. Окрім того, йдеться про готовність торгувати членством України в НАТО, щоб спробувати змусити її віддати території Росії в обмін на якесь припинення вогню і несправедливий мир.

Це дуже наївний план, який не розуміє справжніх цілей Москви у війні. І якщо це те, на що Трамп відреагував позитивно, і якщо дотримуватиметься цього плану, для України складеться надзвичайно складна ситуація.

Було і більш позитивне бачення, яке виклав колишній держсекретар Трампа Майк Помпео. Він написав статтю для Wall Street Journal і оприлюднив іншу версію трампівської ідеї “миру через силу”. І в ній було більше позитивних речей, як-от озброїти Україну до зубів, щоб переконатися, що Росія знає, що вона ніколи не завоює її; якнайшвидше забезпечити членство України в НАТО та ЄС; використати сотні мільярдів заморожених російських активів для відновлення України і тим самим змусити Путіна заплатити. Це деякі набагато більш позитивні ідеї.

Я вважаю, що всі ці публічні суперечки показують: Трамп, здається, не має чіткої стратегії, що він насправді хоче робити. Він відкритий до ідей радників. Трамп просто хоче бути людиною, яка закінчила війну, яка здобула перемогу. І будь-який радник може сказати: “Ось як ви зробите це, я можу дати вам перемогу, якої Джо Байден ніколи не зміг би досягти” — і запропоноване далі найімовірніший Трамп і зробить. Він, здається, не має чіткої переваги щодо того, що буде в підсумку з Україною. Він просто хоче, щоб це була перемога для нього.

Щодо України Уолз слідуватиме політиці Гарріс

— Якщо говорити про кандидатів від Гарріс і Трампа у віцепрезиденти. Враховуючи дебати між Тімом Уолзом і Джей Ді Венсом з низки питань внутрішньої політики, чи варто очікувати найближчими місяцями дискусій між двома кандидатами щодо зовнішньої політики, зокрема, підтримки України? Ми чули заяви Венса. Але якою може бути позиція Уолза?

— Гадаю, коли у нас будуть саме дебати Тіма Уолза з Джей Ді Венсом, цілком ймовірно, що Україна стане ключовим моментом обговорення. Особливо тому, що обидва мають сильні та різні позиції з цього питання. Як сенатор Джей Ді Венс докладав зусиль, щоб працювати над українськими питаннями в досить негативний спосіб, який не сприяв ані перемозі України, ані стратегічним інтересам США. Він той, хто адвокатував за те, щоб США покинули Україну.

І це дуже різниться від позиції Тіма Уолза. Як губернатор Міннесоти він докладав зусиль, щоб продемонструвати підтримку і солідарність з Україною. Уклав партнерство Міннесоти з Чернігівською областю, наприклад. Разом іншими губернаторами США рік тому мав телефонну розмову з президентом Володимиром Зеленським і висловив тривалу підтримку Україні.

Очевидно, що Уолз як губернатор може робити не так багато кроків у зовнішній політиці, і його підтримка була здебільшого риторичною та символічною. Тож цікаво подивитися, як його позиція стане більш визначеною.

Але він, безумовно, буде слідувати курсу віцепрезидентки Гарріс. Усе, що він скаже про Україну, у дев’яти випадках із десяти відповідатиме політиці кампанії Гарріс. Зазвичай кандидат у віцепрезиденти, навіть якщо вони мають різні погляди, мають узгоджувати їх із кандидатом у президенти. Це те, що сталося з Джо Байденом, коли Барак Обама обрав його віцепрезидентом. Він змінив деякі власні погляди, щоб відповідати позиції головної людини в “дуеті”.

Але є багато ознак того, що Уолз — людина, яка абсолютно вірить у допомогу Україні. Враховуючи, що він — ветеран, Тім Уолз має гарну можливість наводити американському народу аргументи, чому перемога України в наших інтересах. Він може говорити про роль Америки у світі й те, чому лідерство США є необхідним для безпеки та стабільності, і чому велика війна в Європі погана для нас.

Він має дуже великий досвід з проблем геноциду. Це те, що також може певним чином вплинути на його погляди щодо України.

— Так, він чудовий спікер. Я часто дивлюся мітинги демократів і республіканців, і, здається, що Уолз добре вміє доносити людям розуміння з деяких питань, враховуючи його вчительський досвід.

— Абсолютно. Його навички у комунікації є справжнім активом для кампанії Гарріс, особливо щодо складних питань, які часом важко донести до американського народу. Знаєте, ми не бачили, щоб адміністрація Байдена справді “продавала” підтримку Україні американцям (доводила, чому це важливо. — Ред.). Але ми могли б побачити це від Гарріс та Уолза.

Проте ця кампанія буде зосереджена на внутрішній політиці. Зовнішня політика не є ключовим питанням, за яке збираються голосувати американці. Ми побачимо, що набагато більше часу буде присвячено внутрішнім питанням та питанням американської демократії. Ймовірно, Україну не намагатимуться зробити ключовим питанням.

Що Байден робитиме до 2025 року

— Наостанок, поза виборами, таке запитання: Джо Байден залишається на посаді до січня та інавгурації наступного обраного президента. Чи можливо, що він піде на більш сміливі кроки у підтримці Україні в найближчі місяці? Ми от бачимо українську операцію в Курську, і США, схоже, не проти цього. Це частина нового підходу адміністрації Байдена?

— Можливо, ми зможемо побачити деякі відмінності у підході адміністрації Байдена зараз і в січні. Вони залишають офіс і, ймовірно, захочуть забезпечити Україні найкраще можливе положення, перш аніж піти з посади. До прикладу, зможемо побачити прогрес у передачі російських заморожених активів.

Зараз ми бачимо певні розбіжності в риториці, коли йдеться про реакцію на Курську операцію. Але сам Байден не зміниться за ніч. Як і Джей Салліван. Матиме велике значення, хто виграє в листопаді. Якщо це Трамп, то, думаю, ми побачимо деякі більш різкі дії з боку адміністрації Байдена, щоб спробувати “огородити” Україну або забезпечити для неї якнайкращі умови, перш ніж Трамп отримає владу.