25 Листопада, 2024 6:52 pm

“Зупинити буде важко”: чому російські пінопластові дрони “Гербера” страшніші за “Шахеди”

Нові безпілотники стануть значним викликом для системи ППО України, адже їх можна виготовляти багато і дешево шляхом штампування. Інженери з Airlogix та Skyassist розповіли Фокусу, як з варто з ними боротися.

Російське дослідницько-конструкторське бюро імені Н.Ф. Гастелло представило новий безпілотник “Гербера”, які збили над Україною 24 липня. Фокус з допомогою експертів з’ясував, чим особливі ці дрони і яку загрозу несуть Україні.

Як “Гербери” атакують Україну

Загадковий безпілотник 24 липня впав посеред відкритої місцевості, уражений Силами оборони України. Спершу військові його не змогли ідентифікувати, зазначивши лише, що він схожий на іранський “Шахед”. Судячи з фото, ці БПЛА дійсно схожі за зовнішнім виглядом, бо побудовані за однією схемою типу “літаюче крило”. Однак новий дрон за розмірами менший за Shahed-136, розмах його крила складає близько 2,5 метрів, довжина — близько 2 метрів.

Дрон ГербераFullscreen
Безпілотник “Гербера”, збитий в Україні 24 липня
Фото: Defense Express
Дрон ГербераFullscreen

За інформацією сайту Defence Express, фахівці розібрали та дослідили цей БПЛА і виявили, що його корпус зроблений з пінопласту, а внутрішній відсік обшитий фанерою. Всередині знайшли системи навігації, управління, акумулятори, а також 4G-модем з картою українського оператора мобільного зв’язку, бойової частини не було. Експерти зазначили низьку якість збірки.

Дуже схожий, якщо не ідентичний БПЛА сапери Національної поліції знайшли 25 липня на півдні Сумської області. Вибухотехніки виявили, що він належить до ударного класу, та знешкодили загрозу.

Нацполіція знешкодила дрон ГербераFullscreen
Сапер Національної поліції з дроном “Гербера” на Сумщині
Фото: Національна поліція
Дрон ГербераFullscreen

А 28 липня підрозділ ЗС РФ “Сталінські соколи”, пов’язаний із особливою економічною зоною “Алабуга”, де росіяни виробляють “Шахеди”, опублікував відео-презентацію “Гербер”. У ролику декілька безпілотників білого кольору кружляють у небі, а чорний апарат атакував умовну ціль та вибухнув.

Український військовий Сергій Безкрестнов з позивним “Флеш” зазначив у Telegram, що з великою ймовірністю у ніч на 31 липня Україну одночасно з “Шахедами” атакували “Гербери”. Він зробив такий висновок, бо дронів летіло дуже багато, але їх всі вдалося збити. Можливо, завдяки “Герберам” росіяни хотіли перевантажити систему ППО. Щоб переконатися у цьому, експертам потрібно дослідити уламки. До того ж, з’явилося відео падіння одного зі збитих безпілотників.

“Шахед” так не горить і так повільно не падає, також видно іншу форму. Легка “Гербера” з фанери і пінопласту, важаю, саме так горить і падає”, — написав Сергій.

Знищення дрона — можливо, це “Гербера”

Невдовзі інформацію на своїй сторінці у Facebook підтвердив радник голови Офісу президента України Владислав Власюк:

“Особливість сьогоднішньої шахедної ночі — це обережне обмежене використання дрону нового типу “Гербера”. На молекули ще не розібрали, але виглядає як економ версія “Шахеда”. Фанера замість композиту, мінімум компонентів, все той же дешевий мейд ін чіна”.

Пінопласт — хороший вибір для дрона

Фахівці компанії-виробника безпілотників Airlogix у коментарі Фокусу повідомили, що пінопласт — чудовий матеріал для авіамоделювання, він має достатню міцність і малу вагу, щоб виготовити планер практично будь-якої форми. На додачу, його можна купити у будь-якому будівельному магазині і обробити практично будь-якими методами. Airlogix теж використовує пінопласт для прототипування і перевірки тактико-технічних характеристик планерів.

“Чудовий варіант для бюджетних БПЛА, бо його обробка — це швидкий і дешевий процес, відсутність необхідності використання висококваліфікованих кадрів і дорогого обладнання. Швидкість більша, а ціна виробництва апарату з пінопласту в 3-5 разів нижча, ніж виготовлення з композитів. Скоріш за все, “Гербера” — це зменшена модель більшого варіанту БПЛА, який буде вже схожий на “Шахед”, а ми поки спостерігаємо лише прототип”, — припустили інженери.

Росіяни назвали новий БПЛА “молодшою сестрою” безпілотників “Герань” (так вони маркують іранські Shahed). У Airlogix наголошують, що це частина російської пропаганди, адже літальні апарати відрізняються методом виробництва, начинкою і завданнями.

Презентація російського дрона “Гербера”

Будову “Гербер”, знайдених в Україні, оцінив також голова наглядової ради підприємства SkyAssist Ігор Криничко. Він звернув увагу, що з часів братів Райт всі літаки доволі схожі, але матеріали, з яких зроблена “Гербера”, його зацікавили. Керівник підприємства нагадав, що будь-яка війна — це насамперед економіка, і дуже багато залежить від того, кому і на що вистачить грошей. Полімерні ж технології дозволяють дуже сильно масштабувати виробництво корпусів.

“Це те, за що ми билися ще два роки тому – це про можливість масштабування завдяки застосуванню EPO матеріалів. Я не бачу і не можу сказати, який саме пінопласт, EPO або інший матеріал вони використовують для виробництва “Гербери”. На фото дійсно схоже на пінопласт, достатньо щільний, у стяжках через картон, через фанеру, є підсилювачі. Головне те, що це дійсно серійне виробництво. Гадаю, там непогана аеродинаміка, схема типу “безхвостка”, напливи тощо. Якщо вони досягли рівня, коли можуть не випилювати струною, а штампувати корпуси з пінопласту, то це набагато гірше для нас. Це така технологія, яка дозволить робити багато і дешево, а потім закидувати нас”, — зазначив він.

Дрон ГербераFullscreen
Захоплений дрон “Гербера” дослідили в Україні
Фото: Twitter

Якщо Росія запустить масове виробництво таких корпусів, то вже непринципово, чим їх начинятимуть. Це погана новина для України, бо таким чином окупанти отримають велику кількість носіїв, які можна обладнати різними засобами. Судячи з презентації, у “Гербери” вже є курсова камера для відеозв’язку, знизу виробники можуть встановити ще й камеру для розвідки, можливо, вона вже є. Фюзеляж – це носій, далі на нього можна багато чого поставити з електроніки.

Коли у SkyAssist на початку формували технічне завдання для своїх безпілотників Sirko, то так само ставили пріоритетом можливість масштабування.

“Головне — зробити багато для різних цілей, і ми цього досягали. Зараз SkyAssist використовує кращу технологію з EPO-матеріалами — це полімер, але дуже хитрий. Тобто ми вже два роки робимо те, до чого зараз доходять росіяни. На жаль, наше виробництво не завантажене на повну котушку, як могло б бути, бо дуже мало замовлень від держави. Солдати не можуть увесь час за власні бойові гроші купувати для себе літаки”, — пояснив Ігор Криничко.

Застосування “Гербери”

За оцінкою Airlogix, дуже схоже, що основна мета “Гербери” — це відволікання українських сил ППО від цінніших апаратів, а також завдання ударів по рухомих цілях, використовуючи FPV-камери (з видом від першої особи). Ймовірно, їх будуть використовувати для прикриття дорожчих “Шахедів”, щоб підвищити шанси останніх на виживання. До того ж, одночасний запуск більшої кількості БПЛА перевантажить систему ППО.

На думку Ігоря Криничка, “Герберу” можна використовувати як ударник, розвідник і для виманювання систем ППО. Але у ролі приманки пінопласт — не дуже ефективний матеріал, адже сам по собі має дуже маленьку ефективну площу розсіювання, тобто для радіолокації це достатньо непомітна ціль. Хоча ще є певні радіосігнатури, які також використовується для детекції БпЛА у повітрі. Але все це не так важливо, як можливість одночасного запуску великої кількості БПЛА.

Чим відрізняються дрони ГербераFullscreen
Аналітики відрізнили типи “Гербер”
Фото: X (Twitter)

“Можливо, “Гербера” стане кращою за “Орлан-10” для ведення розвідки. Перші “Орлани” на початку повномасштабної частини війни теж були, умовно кажучи, “не дуже”. “Орлан” сьогодні і “Орлан”, який був на початку – це різні машини, хоча аеродинаміка лишилася така ж. Зараз дивлюся на цю штуку з пінопласту і розумію, якщо у РФ поставлять туди з часом кращу оптику, заряди і так далі — це буде наш головний біль. Базуючись на цьому носії, вони можуть зробити багато чого”, — попередив розробник.

Росіяни також заявили, що “Гербери” зможуть формуватися у так звані “рої”. Як кажуть працівники Airlogix, система рою має на увазі безперервний зв’язок і обмін інформацією між усіма апаратами флотилії, таку функцію цілком можливо впровадити в “Герберу” за допомогою додаткового комп’ютера і програмного забезпечення, прив’язаного до автопілота. Така система дасть змогу легше виявляти позиції ППО, розподіляти цілі для ураження для кожного БПЛА й автоматизувати управління кожної одиниці.

“Взагалі ройове рішення – це математична модель, яка пов’язана із зв’язком між літаками. Це не зіграє великої ролі, те ж саме буде, якщо вони запустять 100 машин, якими будуть керувати 100 операторів. Головна біда в тому, що таких машин може бути багато. Занадто багато. Подібні машини набагато дешевші, ніж інші збірки, через що отримаємо проблему з більшою кількістю апаратів. І зупинити їх буде достатньо важко. Ця штука дозволить ЗС РФ на оперативному, на тактичному навіть рівні перевантажити всі наші системи повітряної оборони”, — додав Ігор Криничко.

Як подолати “Гербери”

Будь-який БПЛА становить небезпеку в умілих руках, наголосили у Airlogix, при цьому літакова схема вимагає вищих навичок у керуванні ніж коптер. Основний спосіб боротьби з такими дронами, — це глушити канал управління, що не дасть змогу пілоту досягти фінальної точки польоту. Використовувати ж методи перехоплення або збиття — економічно невигідно, бо собівартість “Гербери” складає всього біля 2000-3000 доларів.

“На відміну від “Шахеда”, “Гербера” має слабшу стійкість до засобів РЕБ, менший запас ходу й обмежений об’єм під бойову частину, що зі свого боку підвищує бюджетність дрона і робить його гарним варіантом для мішені. Наявність FPV-камери і БЧ — це частина комплексу мішеней, і нашій ППО буде необхідно збити всі “Гербери”, бо невідомо, яка з них є камікадзе, а яка — мішень”, — підкреслив представник Airlogix.

Випробування безпілотника "Гербера"Fullscreen
Випробування російського безпілотника “Гербера”
Фото: Скриншот

Ігор Криничко запевняє, що з такими системами важко битись, і українцям треба ще придумати, як саме. “Гербери” можуть бути радіопрозорими через властивості матеріалу, тому радарам складно їх помітити.

“Безумовно, збивати якимось чином будемо, ми вже працюємо над дронами, що перехоплюють інші дрони. Будемо ганятися за ними з нашими Sirko. Якщо ж бити ракетами, малими чи великими, то ніяка економіка не витримає”, — переконаний голова Skyаssist.

Теоретично, з “Герберами” можуть впоратися мобільні вогневі групи з кулеметами та прожекторами, які створили для знищення “Шахедів”. Дрони Sirko від Skyаssist у стандартному бойовому режимі літають на висоті від 200 до 700 метрів, але заради жарту, для себе, Ігор Криничко підіймав борт на 2,5 кілометри.

“Там приблизно така ж щільність повітря, різниця починається з 5-6 кілометрів і вище. Гадаю, “Гербера” може літати десь приблизно на таких же висотах, 500-1000 метрів. Це залежить від того, яка у них буде оптика та яку задачу вони будуть виконувати”, — доповнив він.

Що може сповільнити виробництво “Гербер”

Ігор Криничко не бачить жодних перепон, щоб росіяни не змогли налагодити масове виробництво пінопластових дронів. За його словами, у Росії суто ієрархічна система і тоталітарно-авторитарна держава, тому дуже розвинуті вертикальні зв’язки, і якщо команда іде згори, то процес запускається дуже швидко. Якщо вже вони почали виробляти корпуси і налагодили їх виробництво, то це тривожний сигнал, бо таких дронів буде велика кількість.

“Я сподіваюся тільки на їхню корупцію, що вони самі в себе будуть красти страшні гроші, і, умовно, замість 5 копійок “Гербера” буде коштувати 50 тисяч доларів. Дай Боже, щоб їх це загальмувало. Якщо навіть наше приватне виробництво без державної підтримки має можливість виготовляти тисячу бортів на місяць, використовуючи цю технологію, то уявіть собі, скільки літаків може виробляти ворог! При їхній ієрархічній системі, якщо дали команду по вертикалі та виділили гроші, навіть якщо вони вкрадуть 90%, все одно залишиться достатньо коштів для виробництва великої кількості бортів за цією технологією. Але я вважаю, ми маємо можливість впоратись і з цією загрозою, хоч нам буде і складніше. Українські інженери не сидять на місці”, — підсумував експерт.

Comments (0)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *