Новини 365

До кінця року Україні критично не вистачає 500 млрд гривень – ці гроші хочуть отримати, збільшивши прибутки бюджету, зокрема збільшивши податки.

Український бізнес намагався переконати уряд не йти на цей крок, замінивши його іншими заходами. Уряд запевняє, що іншого шляху немає, але готовий внести деякі корективи до моделі підвищення податків.

Низка бізнесменів уже розкритикувала ідею підвищення податків і заявила про необхідність переглянути запропоновані Кабміном нововведення. Підприємці закликають сконцентруватися не на підвищенні податків, а на детінізації економіки.

Саме це Рада підприємців обговорювала на круглому столі з представниками уряду. Зустріч відбулася 31 липня в клубі Кабінету міністрів. OBOZ.UA вибрав головне.

Позиція бізнесу

Про позицію бізнесу повідомив співзасновник monobank Олег Гороховський, який брав участь у круглому столі у складі делегації від Ради підприємців.

“Наша основна гіпотеза та побоювання, що збільшення податків призведе до тінізації економіки та знищення малого та середнього бізнесу і, зрештою, матиме дуже короткостроковий ефект після якого податків буде збиратися навіть менше, ніж зараз. Ми вважаємо, що поки велика кількість великих і дуже великих бізнесів використовують дроблення на ФОП, зарплати в конвертах, дірки в митниці, обхід акцизів – не варто говорити про підвищення податків, а треба сфокусуватися на їхньому адмініструванні та справедливості щодо їх сплати усіма”, – сказав банкір.

За словами Гороховського умови для українських імпортерів наразі набагато сприятливіші, ніж для експортерів попри “глибоко негативне сальдо зовнішньої торгівлі”. Також бізнесмени підняли й інші теми, зокрема економічну мобілізацію, лібералізацію ринку віртуальних активів та продаж конфіскованого у рашки майна.

Кошти, яких не вистачає мають бути розділені між виплатами зарплат військовим та закупівлею зброї, техніки та іншими критичними витратами (60% та 40% відповідно). Гороховський зазначив, що “діру” у 500 млрд грн планують закрити з різних джерел:

• майже 3/4 – шляхом збільшення внутрішніх запозичень, а також перевиконання діючих доходів держбюджету, у тому числі за рахунок детінізації економіки;
• близько 1/4 – через перегляд податків.

Водночас Рада підприємців висунула низку пропозицій, щоб оминути підвищення податків. Як пояснив перший заступник голови податкового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк (“Голос”), це зокрема:

• боротьба з заробітною платою у “конвертах”;
• боротьба зі схемою оптимізації податків, через множення компанією великої кількості ФОПів;
• проведення ревізії серед бізнесу з приводу того, хто менше платить податків, ніж середній показник по галузі, та стимулювання їх платити більше;
• детінізація митниці (боротьба з контрабандою);
• відмова від програми “українського кешбеку” (різними оцінками, вона коштуватиме бюджету 1-3 млрд грн до кінця 2024 року);
• скорочення бюджетних програм, які не можуть освоїти кошти.

Позиція уряду

Від держави на зустрічі були присутні голова Офісу президента Андрій Єрмак, премʼєр-міністр Денис Шмигаль, перша віцепремʼєрка Юлія Свириденко, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр оборони Рустем Умєров та голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев (“Слуга народу”).

За результатами круглого столу Гетманцев заявив, що бізнес масово публічно підтримав детінізацію української економіки. За його словами, наразі в тіні знаходиться до 500 млрд грн податків. Тому, якби увесь бізнес став “білим”, податки можна було б не підвищувати.

“Так, підняття зарплатних податків є штрафом на добросовісного платника, адже лягає на білі зарплати і не чіпає чорні”, – визнав нардеп. Він наголосив, що саме “білий” бізнес є основним вигодонабувачем детінізації.

Гетманцев наголосив, що українська влада та населення багато років підтримували тіньовий обіг грошей. Тому він прийняв пропозицію Ради щодо спільної роботи з детінізації економіки.

У Міністерстві фінансів нагадали, що Україна не може використовувати кошти, передані міжнародними партнерами, для фінансування оборони, тому неможливо перекинути на армію кошти з невійськових програм. Такі витрати покриваються виключно за рахунок внутрішніх ресурсів.

“Питання забезпечення сектору безпеки і оборони сьогодні в пріоритеті. Ми запропонували способи та готові до дискусії і розгляду всіх позицій, однак маємо у найкоротші терміни напрацювати спільне конструктивне рішення для забезпечення запиту Сил оборони. Рішення має бути ухвалено до вересня”, – наголосив міністр фінансів Сергій Марченко.

Також раніше у Кабміні запропонували обкласти податком посилки дорожче за 45 євро (окрім тих, надсилають одержувачу без оплати, і вони не призначені для продажу). У Верховну Раду вже внесли відповідний законопроєкт. Втім голова бюджетного комітету Роксолана Підласа вже припустила, що парламент не зможе зібрати достатньо голосів, оскільки ця пропозиція викликає дуже багато негативу.