Новини 365

Мешканцям прифронтових територій дозволили безкоштовно заготовляти дрова для побутових потреб. Раніше за це був передбачений штраф.

Як повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів, відповідну постанову було затверджено на засіданні уряду 30 липня. Рішення стосується мешканців територій, які зазнали впливу воєнних дій, тобто:

• Дніпропетровської;
• Кіровоградської;
• Донецької;
• Луганської;
• Запорізької;
• Херсонської;
• Миколаївської;
• Одеської;
• Харківської областей.

“Під час виїзних засідань уряд узяв на контроль вирішення проблеми заготівлі деревини. Сьогодні затвердили постанову, завдяки якій мешканці прифронтових громад зможуть безкоштовно заготовляти дрова для домашніх потреб без шкоди для наших лісів”, – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Мешканцям прифронтових населених пунктів дозволили заготовляти для побутових потреб порубкові рештки, які залишаються після вирубки лісу. Єдина умова для такої заготівлі – перебування на відповідних лісових ділянках має бути безпечним.

Інформування населення про можливість самостійної лісозаготівлі проводитимуть органи місцевого самоврядування, тобто місцеві військові адміністрації. Дозвіл на самовільну дровозаготівлю діятиме до кінця воєнного стану, а також протягом 6 місяців після цього.

Заготівля дров без штрафу: як це працюватиме

• Рада оборони відповідної області приймає рішення про самостійний збір деревини для опалення домогосподарств у межах області, вказуючи переліки лісових ділянок, дні та години збору порубкових решток.
• Органи місцевого самоврядування інформують населення про це рішення через медіа або шляхом розміщення оголошень у місцях масового перебування людей, а також на офіційних вебсайтах лісокористувачів, власників лісів тощо.
• Громадяни у супроводі лісівників прибувають на місце збору порубкових решток та отримують їх для забезпечення своїх домогосподарств.

Заборона дровозаготівлі з сухостою: які правила

Згідно з Лісовим кодексом України повалену деревину, гілля та сухостій у лісі заборонено використовувати для заготівлі дрів, оскільки це вважається лісовими ресурсами, що належать державі. Через це їх можуть використовувати лише власники лісів чи постійні лісокористувачі.

Власниками лісів в Україні можуть бути як державні та комунальні підприємства, так і приватні та юридичні особи. У комунальній власності можуть бути не тільки ліси в межах населених пунктів, а й інші ліси, придбані або віднесені до об’єктів комунальної власності. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо чи через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Постійні лісокористувачі в Україні можуть бути комунальними та державними лісогосподарськими підприємствами, а також іншими комунальними підприємствами, установами та організаціями, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Вони мають:

• право самостійно господарювати у лісах;
• виключне право на заготівлю деревини;
• право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації;
• право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством;
• право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, будівництво житлових будинків, виробничих та інших будівель та споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

Згідно із затвердженими Державним комітетом лісового господарства “Правилами рубок головного користування“, до порубкових решток належать:

• сучки;
• гілля;
• верхівки дерев;
• інші відходи, не віднесені до ліквіду з крони.

Якщо такі рештки не призначені для переробки чи реалізації, зазвичай їх збирають в купи для перегнивання чи спалюють. Також їх подрібнюють та рівномірно розкидують по лісосіці, укладають на трелювальні волоки для їхнього ущільнення під час трелювання деревини або укладають у місцях проїзду агрегатних лісових машин.

На використання лісових ресурсів необхідно попередньо отримати спеціальний дозвіл – лісорубний квиток. Згідно зі статтею 64 КУпАП “Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці” передбачений розмір штрафу від 102 до 238 гривень.

Для посадових осіб покарання трохи суворіше. З них стягують від 170 до 272 гривень.