Осиротіли донька і син: у Луцьку в останню дорогу провели 43-річного Героя
В кафедральному соборі Святої Трійці міста Луцька відспівали молодшого сержанта Миколу Сищика, який загинув у бою 18 липня в районі села Побєда Донецької області.
У вівторок, 23 липня, тужливі звуки церковних дзвонів заповнили Театральний майдан – рідні, друзі, військові і небайдужі містяни прощалися із Миколою Сищиком, який до останнього подиху був вірним своїй країні, пише vsn.ua
На жаль, малолюдно було в соборі. Біля труни сиділи згорьована дружина, її турботливо заспокоювала донька, син зі сльозами на очах дивився на прапор, яким було вкрито тіло його батька. Рідні раз по раз тужливо зітхали, а священнослужителі молилися за упокій душі новоприставленого Героя.
Тужлива мелодія похоронного маршу зупиняла перехожих, які ставали на коліна, віддаючи останню шану Миколі Сищику.
Автоколона супроводжувала Героя до міського кладовища у селі Гаразджа, де у секторі військових поховань Микола Сищик знайшов Вічний спокій.
«Прикро, що все менше людей приходять провести в останню дорогу наших Героїв. Складається враження, що війна триває лише для тих, чиї рідні і близькі знаходяться на полі бою або вже загинули», – розмірковувала пенсіонерка, яка старається приходити на кожне поховання загиблого.
Дійсно, чомусь занадто швидко люди втомилися і почали не цінувати Героїв, які життя віддали за Перемогу, яку їм не судилося зустріти. Свідченням цього й було те, як деякі водії-чоловіки перед самою автоколоною розверталися і їхали об’їзною дорогою, аби не чекати буквально кілька хвилин, поки рушить похоронна процесія. Певно, дуже поспішали, якщо не мали часу вийти з авто, стати на коліно і віддати останню шану Герою.
Comments (0)