Новини 365

ВУкраїні більшає споживачів, які готові купувати дорогу імпортну електроенергію навіть за захмарними цінами. З 11 липня на імпортну електрику перейшли торговельний і бізнесовий центр “Гулівер”. За інформацією “Телеграфу”, можливість такого підключення вивчають інші ТРЦ та як мінімум декілька котеджних містечок поблизу Києва.

“Телеграф” з’ясував, хто може замовити “світло з Європи”, скільки це коштує та чи дійсно можна жити без відключень навіть в умовах дефіциту.

Експерт енергоринку і голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже “Телеграфу”, що імпорт електроенергії можливий навіть для окремо взятої багатоповерхівки, однак є технічні нюанси. Та й платити доведеться вже не за тарифом для населення — 4,32 грн за кіловат, а в декілька разів дорожче.

— Та багатьох це не лякає, бо електрика з генератора коштує ще дорожче, — каже він.

Тариф “для багатих”

В Україні ще з часів минулих масових перебоїв з електроенергією 2022-2023 рр. існувала норма, за якою промислові підприємства, що використовують не менш як 50% імпортного струму, можуть розраховувати на “роботу без блекаутів”. Тобто, такі споживачі не потрапляють у графіки відключень електрики.

У травні цього року Кабмін змінив умови. Відтепер, щоб підприємство не відключали, потрібно вже не 50%, а 80% імпортної електроенергії у структурі споживання. На етапі внесення змін в урядову постанову такі новації жорстко критикували великі промисловці. Скаржилися, що тепер їм доведеться купувати ще більше дорогої електрики з Європи, що, відповідно, вдарить по собівартості продукції.

Та несподівано імпортною електрикою зацікавилися порівняно невеликі споживачі, які нічого не виробляють, але, як виявилося, готові платити за безперебійне світло втридорога.

Вже згадані ТЦ та бізнес-центр “Гулівер” замовляє струм напряму́ з Європи — зі Словаччини, Польщі, Румунії та Угорщини. В компанії зазначили, що вартість імпортної електроенергії постійно змінюється, але в середньому тариф перевищує розцінки на українську електрику на 25%.

В “Гулівері” стверджують, що перейшли на імпортний струм, щоб полегшити навантаження на українську енергосистему. Та, звісно, є й власний інтерес. Тепер центр може розраховувати, що його не будуть відключати від електроенергії, тож не треба буде ніяких генераторів і систем альтернативного живлення.

Як розказав “Телеграфу” високопосадовець одного з профільних міністерств, можливість закупівлі імпортної електроенергії зараз розглядають одразу в декількох котеджних містечках у передмісті столиці, зокрема, на Вишгородському та Обухівському напрямках.

— В одному з таких містечок живу я сам. Нас відключають дуже жорстко, більше, аніж мешканців села, у якому розташоване містечко. Люди по 15-17 годин на добу не вимикають генератори. Тож керівництво кооперативу вивчає можливість заведення імпортного струму. Нехай навіть будемо платити дорожче, зате можна буде жити без відключень, — каже чиновник.

За словами Попенка, електроенергія в Європі зараз здорожчала через спеку. У часи пікових навантажень ціна може сягати й 900 євро за мегават. Та в середньому, як каже аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук, цінник на європейських струм — 150 євро за мегават проти 110 євро в Україні. З урахуванням доставки, розподілу й передачі тариф на імпортну електроенергію складе приблизно 13-13,5 гривень за кіловат, підрахував Олег Попенко.

Це вище за українські тарифи для бізнесу і тим більше для населення — вони становлять 9 гривень і 4,42 гривні за кіловат відповідно.

— Але, наприклад, жителі котеджних містечок, що зараз рятуються генераторами, платять за “генераторний струм” ще дорожче — кіловат там обходиться по 20-30 гривень залежно від моделі техніки. Тож небідні українці погодяться платити по завищеному тарифу, аби лише мати електрику без відключень та графіків, — каже Попенко.

Як отримати електроенергію з Європи

Юрій Корольчук пояснив “Телеграфу”: замовити електрику з Європи в теорії можуть і торгівельний центр, і котеджне містечко, і навіть великий житловий комплекс.

— Для цього треба оформити документи про ведення господарської діяльності — це все реально зробити. Ще одна важлива умова — наявність власної лінії, а от вона вже є не у всіх, — каже Корольчук.

Законодавчо можливість не-відключень електроенергії за умови споживання не менш аніж 80% імпортного струму прописана лише для комерційних споживачів. Але котеджне містечко чи ЖК можуть відповідати цим вимогам, якщо, скажімо, відкриють невелику теплицю.

Попенко підтверджує — треба мати власну лінію й трансформатор. У багатьох великих котеджних містечок, торговельних об’єктів і навіть житлових комплексів вони є. Можна створити таку інфраструктуру з нуля, хоча це дуже дорого.

— Тільки трансформаторна станція обійдеться приблизно в 10 млн гривень, — зазначив Попенко.

В компанії “Закарпаттяенергозбут” (працює під ТМ Tolk) стверджують, що достатньо мати хоча б можливість обмежувати субспоживачів (тобто, споживачів, що підключені на одну лінію з вами). Імпортувати ж електрику можна напряму з Європи, а можна й через українських трейдерів. Перший варіант дозволяє не переплачувати посередникам, але він підійде не всім.

— Треба отримати ліцензію на імпорт електроенергії. До того ж доведеться замовляти досить великі об’єми, — пояснив Попенко.

Таких вимог нема, якщо купувати імпортну електрику через трейдера. Імпортери формують пул споживачів, і вже під них закуповують струм у Європі.