Новини 365

На війні проти російських окупантів загинув 59-річний захисник Володимир Андрусів із села Верхня Липиця на Рогатинщині. Життя воїна обірвалося під час мінометного обстрілу на околицях Гуляйполя Запорізької області 22 березня.

Трагічну звістку про загибель бійця повідомили у Рогатинській міській територіальній громаді. Захисник понад два роки повномасштабної війни був на фронті, йому залишався лише рік до пенсії.

“На календарі 22 березня. Запоріжжя та вся Україна оговтується після масових атак, яких росія завдала на світанку. А на околицях Гуляйполя продовжуються запеклі бої. Невдовзі мінометний обстріл принесе у Верхню Липицю нашої громади чергову страшну звістку: “Загинув сержант Володимир Андрусів”. Разом із нею у сім’ю Андрусових прийшло усвідомлення: дружина, доньки та троє онуків назавжди втратили надзвичайно люблячу й дорогу людину”, – пишуть у громаді.

Володимир Васильович Андрусів народився 12 лютого 1965 року у селі Верхня Липиця на Рогатинщині. Він закінчив школу у своєму рідному селі, а пізніше продовжив навчання в Бурштинському ДОСААФ.

Протягом чотирьох років він проходив військову службу у Збройних силах, а після цього працював бурильником в Івано-Франківській філії “Карпатвибухпром”. Одночасно з робочими буднями він продовжував навчатися в Київському інституті підвищення кваліфікації, прагнучи вдосконалити свої професійні навички. З часом він просувався по службі, спочатку працюючи гірничим майстром, а потім протягом 33 років обіймав посаду заступника начальника дільниці №11.

На початку повномасштабної війни, 2 березня 2022 року, Володимир Андрусів приєднався до Збройних сил України. Він брав участь у захисті української землі на Запорізькому напрямку, був старшим стрільцем-оператором 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти.

На війні захисникові було дуже нелегко, але він ніколи ні на що не жалівся. Про Володимира Андрусіва у громаді розповідають, що він був чудовим сім’янином, другом, побратимом, людиною, яка несла у цей світ тільки світло. У захисника залишилися дружина, дві дочки та троє онуків.

“59… Здається, прекрасний вік, щоб насолоджуватися життям, тішитись онукам, побачити місця та прожити миті, про які у молодості мріяв із дружиною.

Але війна не дала Володимиру Андрусіву обрати, як провести ці золоті роки. Вона повела його в окопи болю, постійних втрат, нелюдських випробувань і навіть в останні земні хвилини не дозволила обійняти рідних”, – пишуть у громаді.

Із воїном 25 березня попрощалися на головній площі Рогатина й у рідному селі Верхня Липиця.