Дворічна донечка все ще чекає його приїзду додому: молодому захиснику з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду
28-річному захиснику з Волині Івану Мельнику просять посмертно присвоїти звання Героя України. Відповідну петицію на сайті Президента України зареєструвала дружина бійця Оксана Мельник, – пише vsn.ua
Солдат Мельник Іван Юрійович 06.07.1995р.н. – житель м.Луцьк, уродженець с.Велика Глуша К-Каширського р-н. Волинської обл.
Іван був призваний на військову службу по мобілізації 26.02.2022 року у військову частину А7060 Волинської 100 ТРО бригади на посаду стрільця, пізніше переведений на мінометника. З початком військових дій у 2022 року. Захисник разом із побратимами укріпляв кордони нашої країни на Волині, проходив військово-тактичні навчання та виходив на чергування задля захисту нашої держави.
У період з 03.04.2023 по 29.04.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Росії проти України, перебуваючи в н.п. Діброва, н.п. Озерне Краматорського району Донецької обл., н.п. Очеретино, н.п. Новокалинове Покровського району Донецької обл.
Під час проходження військової служби отримав нагороду «За Оборону рідного краю», а також статус учасника бойових дій «Ветеран війни».
Загинув відважний воїн 29 квітня 2024 року, внаслідок отриманих смертельних поранень, несумісних із життям в районі н.п. Новокалинове Донецької обл. під час виконання бойового завдання. Він героїчно віддав своє життя, прикриваючи своїх побратимів.
«Мій чоловік був надзвичайно доброю та щирою людиною, розумний, сміливий, справедливий ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, завжди старався мислити позитивно і на всі мої переживання і сльози говорив тільки одне «все буде добре». Для нас з донечкою він був люблячим та турботливим чоловіком і татусем, був нашою опорою та підтримкою, нашим всесвітом, всім життям. Всі, хто знав Івана, говорять про нього як про відповідальну та чесну людину, на яку можна було покластись у будь-якій ситуації. За словами його побратимів, він сумлінно та майстерно виконував поставленні завдання, користувався повагою, авторитетом та не мав страху перед ворогом. До останньої митті свого життя був відданий Україні, військовій присязі на вірність народові, мужньо виконував військовий обов`язок», – каже дружина воїна.
В Мельника Івана Юрійовича залишились батьки, сестра, брати, дружина та його маленька «копія» – дворічна донечка, яка знаючи, що її татусь вже на небі, все ще чекає його приїзду додому.
Comments (0)