“Це невимовний біль”: на фронті загинула відома парамедикиня “Госпітальєрів” Ірина “Чека” Цибух
Журналістка та парамедикиня медичного добровольчого батальону “Госпітальєри” Ірина Цибух “Чека” загинула на фронті під час ротації на Харківському напрямку. Дівчина кілька днів не дожила до свого дня народження – 1 червня їй мало виповнитися 26 років.
Про втрату повідомили 30 травня на Facebook-сторінці “Госпітальєрів”. Ірина загинула 29 травня.
“Здається, що це сон. Що зараз ти вийдеш на звʼязок і ми почуємо твій голос. Вчора під час ротації на Харківському напрямку не стало нашої Чеки – Госпітальєрки Ірини Цибух. … Ніхто досі не вірить в те, що сталося. Це невимовний біль та неймовірна втрата не тільки для батальйону – для всієї України”, – йдеться в повідомленні.
“Госпітальєри” згадали слова Ірини Цибух про її ставлення до війни, армії та планів на майбутнє:
– “Єдиний вибір про свободу в країні, де йде війна… єдина історія про волю в цьому контексті – це боротьба за цю волю”;
– “В армію треба йти, тому що це епоха нашої унікальної доби, де ми можемо захищати нашу країну”;
– “Я нещодавно зрозуміла, що цей тренд на те, що ми всі скоро умремо, він досить високо вже звучить, і всі готуються рано чи пізно десь загинути. А коли маєш можливість повертатись до цивільного життя, то ти бачиш, що – окей, можливо пожити – це теж може бути тенденцією непоганою. Я просто сама для себе це відкрила. І почала думати – ого, можна ще й пожить!”;
– “Хочу дітей. Хочу будинок. Хочу садити помідори… але війну закінчити найважливіше”
– “Потрібна стратегія пам’яти…. Пам’ять формує суспільство… Це ми робимо не для себе, а для майбутніх поколінь. Пам’ятування ми робимо не для загиблих людей, бо вони уже загинули. А робимо для тих, хто далі буде про це знати. Ми знаємо про це найкраще, бо ми є учасниками цих подій. Але потім буде купа людей, які вже не будуть пам’ятати це, як ми”;
– “Чи варте це суспільство вчинку полеглих Героїв? Найважливіше – вчинок. Оповіді покликані навчити нас боротись за справедливість, карати зло і жертвувати собою заради інших. А якщо інші не вартували цього, то це лиш елемент історії, який підкреслює сміливість і правдолюбство головного героя”;
– “Війна – найгірше місце, де я колись була, але вона дає квиток у справжнє життя, у світ непідробної незалежності, вона таврує знання про скороминущість існування”.
Про дату і місце прощання з Іриною в “Госпітальєрах” пообіцяли повідомити пізніше.
Що відомо про Ірину Цибух
Ірина Цибух народилася 1998 року у Львові, закінчила Національний університет “Львівська політехніка”. 2017 року стала журналісткою національного мовника “Суспільне”, була менеджеркою реформи. Також реалізовувала освітні проєкти у віддалених селах Донеччини й Луганщини.
Разом із колегами стала переможницею конкурсу “Честь Професії” 2021 року в категорії “Найкраща публіцистика в локальному медіа” та фіналісткою в номінації “Найкращий репортаж” 2018 року.
У лютому 2022 року долучилася до добровольчого батальйону “Госпітальєри” і зайняла позицію старшої екіпажу. Ірина врятувала чимало бійців, неодноразово ризикуючи власним життям під час евакуацій, пише “Суспільне”.
У листопаді 2023 року вона отримала відзнаку від президента України орден “За заслуги” III ступеня, у березні 2024 року стала лауреаткою премії “УП 100. Сила жінок”.
Comments (0)