Новини 365

Українці дедалі активніше продають свої банківські картки шахраям і тим, хто займається відмиванням коштів. Якщо раніше за рік фіксували всього кілька тисяч таких “продавців”, то зараз їх кількість зросла, за даними НБУ, до десятків тисяч.

Рахунки використовують для того, щоб виводити кошти. Шахраї отримують незаконно зароблені гроші на куплений рахунок, а потім знімають їх у банкоматах чи купують криптовалюту. Рахунками також користується недобросовісний бізнес, який у такий спосіб намагається не показувати реальні готівкові оберти та не сплачувати податки.

Щоб унеможливити ці схеми, НБУ пропонує ввести ліміти. За новими правилами українці зможуть робити до 30 переказів на місяць на суму до 100 тис. грн. Про те, кого зачеплять ці правила і що варто знати кожному, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Що і навіщо хоче змінити Нацбанк

В Україні зараз формально немає вимог щодо максимальної суми переказу з картки на картку. Однак такі обмеження банки встановлюють самостійно, щоб не допускати відмивання коштів. Наприклад, як зазначають у ПриватБанку, зараз на перекази з картки на картку діють обмеження в 200 переказів на місяць на загальну суму до 1 млн грн. Отримати на свою картку з чужої (від будь-якої кількості відправників) можна до 350 переказів на загальну суму до 1 млн грн.

Навіть обмеження в 1 млн грн на місяць (у деяких банків обмеження сягає понад 2 млн грн) для однієї людини створюють можливості використовувати картки фізичних осіб для відмивання величезних сум. Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк на своєму каналі опублікував кілька випадків, коли вдалось виявити схеми.

Наприклад, 19-річний студент з Одеси відкрив з інтервалом у тиждень рахунки в двох банках та провів по 300 тис. грн по кожному. А в Миколаєві 38-річний працівник із зарплатою в 11 тис. грн переказував зі своїх карток до 980 тис. грн на місяць у чотирьох банках. Значно більше переказав безробітний 20-річний мешканець села на Миколаївщині: 1,8 млн грн за 453 транзакцій.

Насправді всі вказані громадяни продали свої картки з доступом до мобільного банкінгу. В мережі можна зустріти сотні оголошень від тих, хто купує чи продає картки. За 500-1500 грн “мули” (так правоохоронці та фінансові експерти називають тих, хто продає свої картки з доступом до банкінгу) передають свій рахунок та особисті дані.

Заступниця директора асоціації ЄМА Олеся Данильченко зазначає: кількість “мулів” досягла минулого року 10,8 тисяч, хоча ще до повномасштабної війни їх було всього 1,8 тис.

Як змінять ліміти

“Загалом йдеться про десятки тисяч рахунків. Наприклад, один із найбільших банків-емітентів виявив понад 12 тис. клієнтів-“дропів” (представники соціально незахищених верств населення, пенсіонери, студенти з низьким або середнім рівнем очікуваних надходжень на рахунки. – Ред.) за період лише з жовтня 2023-го до квітня 2024-го”, – йдеться в роз’ясненні НБУ.

Минулого року обсяги переказів P2P (з картки на картку) зросли з 210 млрд у січні до 247 млрд у грудні. Це перевищує обсяги покупок і отримання готівки за допомогою платіжних карток.

Національний банк озвучив варіант введення нових лімітів:

• до 30 транзакцій на місяць в одному банку;
• до 100 тис. грн місяць в одному банку.

Зараз почалось обговорення, кінцевий варіант лімітів може відрізнятись від нині озвученого. Зазначається, що обмеження в 30 операцій на місяць не відчують 98,44% клієнтів банків. Обмеження за сумою не вплине на 95% клієнтів.

Фінансовий аналітик Василь Невмержицький у коментарі OBOZ.UA підтверджує: абсолютна більшість українців зміни не відчують. “Давайте подивимось на середню зарплату в Україні, яка у нас публікується. Зараз це близько 18 тис. грн. І тут ще варто окремо зазначити, що обмеження стосуються саме карткових рахунків”, – розповідає експерт.

До того ж, якщо клієнту необхідно буде переказати суму, яка перевищуватиме обмеження, він зможе зробити це, прийшовши у банк. Невмержицький також нагадує: клієнт, коли відкриває собі картку в банку, погоджується виконувати умови договору.

“Коли фізична особа приходить до банку, вона встановлює ділові відносини, заповнює анкету, пояснює, як вона буде використовувати рахунок. Банки контролюють ділову активність. І якщо активність не відповідає обсягам і цілям, банк повинен зупиняти платежі та уточнювати дані”, – каже експерт.

За підрахунками НБУ, встановлення лімітів вплине всього на кілька відсотків українців. Однак тільки цього кроку буде замало, щоб відучити українців продавати свої банківські картки. Василь Невмержицький упевнений: необхідно створити умови, аби той, хто надав можливість використовувати свій картковий рахунок для махінацій, більше не зміг відкрити рахунок у жодному українському банку.

Він зазначає, що студенти та безробітні, які зараз є чи не головними постачальниками дроп-рахунків, колись влаштуються на офіційну роботу, відкриють рахунок, звернуться по соціальну допомогу до держави тощо. Для всього цього необхідно мати рахунок. І загроза більше не мати можливості його колись відкрити може зупиняти їх від рішення ставати зараз “мулами”.

Контроль за банківськими операціями буде посилюватись. Пропозиція НБУ не остання. Посилюють правила і самі банки з власної ініціативи.