Діти досі не вірять, що батьків більше немає в живих: у місті на Волині відкрили меморіальні дошки на честь двох полеглих захисників
У місті Рожище Луцького району 14 травня відбулося відкриття меморіальних дошок на фасаді навчального закладу в пам’ять про двох українських воїнів Сергія Іванова та Володимира Острова. На відкриття зібралися учні, педагоги, родичі й знайомі військовослужбовців.
Про це Суспільному розповіла директорка ліцею №2 Наталія Матящук. З її слів, обидва чоловіки навчалися в навчальному закладі й служили в 14-й окремій механізованій бригаді у різних підрозділах.
Меморіальні дошки, зазначила освітянка, нагадуватимуть школярам про тих, хто віддав життя заради перемоги.
«Прийде час і ворог відповість за все: за кожну вашу сльозинку, батьки, за кожен крик дітей, за кожен розпач дружин», — зазначила Наталія Матящук.
Волинський захисник Сергій Іванов пішов до війська у квітні 2022 року. Його мобілізували до 14-ї окремої механізованої бригади. За декілька місяців отримав поранення у бою й знову повернувся на передову, розповіла його матір Надія Євтихіївна.
Зі слів жінки, після численних осколкових поранень, отриманих на Донеччині, лікувався у шпиталях.
«Він в шістьох госпіталях лежав, три операції переніс. Був один в нозі, так і залишився біля сухожилля. А два осколки – в легенях і так він і помер з тими осколками трьома», — сказала волинянка.
Ріс в Рожищі й закінчив місцеву школу, захоплювався риболовлею, зазначила мама Сергія Іванова. Життя військового обірвалося торік у липні. 14 травня йому мало б виповнитися 48.
«Він був рибак на цілий район. Якщо його друзі чи знайомі хотіли йти на рибу, то завжди в нього запитували, де клює і на що клює. Він в мене старший син, я з ним жила, він був мій. Немає такої години, щоб ми його не згадували. Що не гляну – він все привіз, все дістав», — сказала Надія Іванова.
У Сергія залишились дружина та 20-річний син Олександр. Зі слів хлопця, розмов про війну батько намагався уникати. Олександр зазначив, що попри поранення, батько думав за побратимів і постійно з ним був на зв’язку.
«Я боявся в нього питати за війну, бо не хотів, щоб він згадував те все. Я від дядька чув, від баби чув, напряму боявся питати. Я знав загальну картину, деталей вже не питав, бо розумів, як він до цього ставиться», — зазначив рожищанин.
Відкрити меморіальні дошки запросили сина Сергія Іванова та дружину Володимира Острова. Православні священники освятили їх.
Володимир Остров служив також у 14-й бригаді, але в іншому підрозділі. Військовослужбовець загинув на полі бою 3 листопада 2023-го, розповіла дружина Лілія Острова.
«Він мені в серпні 23-го, коли вже дуже багато побратимів втратив, сказав: «Тут справжнє пекло». І коли загинув їхній старший, каже: «Ліля, поховай мене в селі, там де ми жили в моєї мами», — сказала жінка.
Володимир вчився на будівельника й працював за фахом. Три роки відслужив в АТО, розповів батько воїна Віктор Остров.
Зі слів батька, в те, що син-військовий загинув, не вірить й досі.
«От гляну інколи, в мене в стінці фотографія стоїть його траурна – то така посмішка, як в мого батька. Здається, зараз прийде і скаже щось таке – він любитель був гумору, все. Нічого не зробиш, оддав життя за нас, за всіх, ці діти, щоб в школу ходили і могли нормально закінчити», — сказав рожищанин.
20-річна Аліна й 16-річний Денис — діти Володимира Острова. Пишаються, що батько поліг як герой. Зі слів Дениса, тато був добрий, героїчним і мав добру душу та серце. Донька Алінка зазначила: досі не вірить, що батька більше немає в живих.
Comments (0)