«Свідомо відмовився від евакуації з поля бою»: 27-річному загиблому військовому з Луцька просять присвоїти звання Героя України
27-річному загиблому військовому Андрію Гурному з Луцька просять присвоїти почесне звання Героя України (посмертно).
На сайті Президента України зареєстрували відповідну петицію 26 квітня. Для того, щоб її розглянули, потрібно зібрати 25 тисяч підписів..
Підтримати звернення можна проголосувавши за посиланням.
Військовослужбовець Збройних Сил України солдат Андрій Володимирович Гурний народився 27 липня 1995 року у місті Луцьку. Андрій Гурний був призваний на військову службу 10 жовтня 2022 року. На службі займав посаду оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини А2120.
Андрій Гурний загинув під час виконання бойового завдання 3 грудня 2022 року. На полі бою під час ворожого обстрілу Герой отримав вогнепальне наскрізне проникаюче поранення грудної клітки у населеному пункті Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.
Як розповіла Суспільному подруга родини Вікторія, Андрій свідомо відмовився від евакуації з поля бою. «Він вчинив дуже гідний вчинок, бо побіг забирати побратимів, які були поранені і він не сів у машину, він лишився. В Андрія осколкове поранення, була секундна смерть. Я дякую житомирським волонтерам, потужній людині Інні, що вона його дуже швидко знайшла», – говорить Вікторія, яка допомагала знайти тіло бійця і доправити його до дому.
«Ми пишаємося своїм братом, а батьки своїм сином, він серйозно і відповідально із честю ставився до поставлених бойових завдань. Робив усе щоб виконати свій обов’язок щодо захисту територіальної цілісності та недоторканості України. Але куля ворожої зброї обірвала його життя….Андрій хотів жити в вільній та мирній Україні. Був справжнім патріотом та вірним сином своєї Батьківщини, тому не зміг стояти осторонь коли ворог прийшов рвати на шматки нашу неньку. Побратими згадують його як вірного друга, справжнього та безстрашного воїна,який не знав страху перед ворогом, завжди був готовий прийти на допомогу. Наш обов’язок зробити все щоб пам’ять про нашого брата та сина жила вічно… Адже він віддав за свободу та Незалежність України найцінніше – своє життя», – йдеться у тексті петиції.
Comments (0)