Новини 365

Новий закон про мобілізацію № 10449 набуває чинності 18 травня, і з того дня всі військовозобов’язані матимуть 60 днів для уточнення своїх даних в ТЦК, ЦНАПі чи в електронному кабінеті призовника. Як захистити свої права, зокрема, на відстрочку, коли саме потрібна допомога юриста та чи не стане робота українських правників своєрідним саботажем мобілізації, — про це “Телеграфу” розказали адвокати, які займаються захистом прав військових.

Адвокатка Євгенія Рябека з весни 2022 року є керівницею волонтерського руху “Адвокати Збройних Сил України”. Вона була радницею з правових питань головнокомандувачів ЗСУ Валерія Залужного та Руслана Хомчака — тож бачить ситуацію “з обох берегів”.

Саботувати мобілізацію неможливо

— Ні від кого з “Адвокатів ЗСУ” я не чула, що є якісь застереження щодо ведення певної категорії справ. На нашу пошту, мені особисто чи моїм адвокатам в русі — а це понад 400 осіб — нічого подібного не надходило. Не чула і від колег-партнерів, що хтось комусь щось каже, — так Рябека відповідає на запитання щодо чуток про негласну вказівку військовим адвокатам не саботувати мобілізаційний процес, а простіше — не братися за супровід потенційно мобілізованих в спірних питаннях.

Рябека підкреслює, що адвокату взагалі щось складно нав’язати, бо у кожного є своя думка: які справи він може супроводжувати, а за які категорично не візьметься.

— Іноді до нас потрапляють справи від тих, хто підлягає мобілізації, але намагається її уникнути. Звісно, наші адвокати такі справи не супроводжують, — запевняє вона, додаючи, що цей момент є “особистим маркером кожного адвоката”.

До того ж, як зазначає адвокатка, рух “Адвокати ЗСУ” орієнтований на безоплатне юридичне супроводження вже мобілізованих військовослужбовців.

— Скажу як ексрадник з правових питань головнокомандувача ЗСУ. Є мобілізаційні завдання, є певний план командування, до чого адвокати не дотичні ніколи. Це питання тільки вищого командного складу. Саботувати мобілізацію неможливо, на мою думку, — додає вона.

Є підстави – відстрочка буде

Рябека визнає, що іноді ТЦК грішать порушеннями, не розбираються з документами та порушують законодавство і права військовозобов’язаного. В такому разі, за її словами, якщо самостійно людині не вдається відстояти свої права, є сенс звернутися до адвоката, і відстрочка буде надана. Якщо є на те правові підстави.

— Знаю, що наші колеги поза рухом за оплату, дійсно, допомагають комплектувати такі документи, — уточнює вона.

Як приклад адвокатка розказує, що супроводжує безоплатно кейс з питання відстрочки, бо військовий два роки служив в ЗСУ і за законом має на неї право:

— До мене звернувся знайомий, він два роки був у ЗСУ, а його брат вважається зниклим безвісти. Так от, ще шість місяців тому цей знайомий отримав право на звільнення з військової служби, відстрочку за законом, але зараз чомусь ТЦК вважає, що він вже не може мати цю відстрочку, хоча обставини у людини не змінилися.

На обліку буде кожен

— Сьогодні я кажу: хлопці, ви маєте розуміти, що в країні під час війни облік військовозобов’язаних осіб – це нормально. Стати на облік – це нормально для кожного свідомого чоловіка. Військове командування має розуміти, яка кількість людей може захищати країну, — підкреслює адвокатка.

За її словами, хтось хоче почекати два місяці, доки сплине кінцевий строк для поновлення даних, але “на обліку буде кожний – і з цим потрібно змиритися”.

Кожного тижня до волонтерського руху “Адвокати ЗСУ” надходить понад 200 запитів від військовослужбовців. З ухваленням закону їхня кількість не змінилася, і навряд чи, за словами Рябеки, щось зміниться після вступу закону в дію.

До адвокатів складні справи можуть не дійти

Військовий адвокат Олег Леонтьєв більш критичний у своїх думках і різкіший у висловлюваннях. Чутки довкола теми мобілізації, за його словами, виникають не на пустому місці.

— Я висловлю свою оціночну думку, підкреслюю це, щоб не бути звинуваченим в порушенні правил адвокатської етики, — зауважує Леонтьєв.

За його словами, сам по собі адвокат є самостійною особою, але водночас у чиновників безоплатної вторинної правової допомоги є можливість контролювати адвокатів, які співпрацюють з безоплатною правовою допомогою. На це, як підкреслює Леонтьєв, неодноразово звертала увагу у своїх звітах Національна асоціація адвокатів України.

Він уточнює, що у чиновників системи безоплатної допомоги є бронювання від мобілізації, на відміну від самих адвокатів.

— Ці чиновники можуть давати вказівки своїм підлеглим у місцевих центрах безоплатної правової допомоги не брати до роботи та не розподіляти адвокатам у вигляді доручень звернення військовослужбовців чи військовозобов’язаних з контроверсійних питань, — вважає Леонтьєв. — Тобто адвокати за дорученнями навряд чи можуть отримувати прямі вказівки не помічати порушень, наприклад, мобілізаційного законодавства з боку працівників ТЦК та СП.

Юрист припускає, що до них такі справи просто не доходитимуть через блокування працівниками центрів безоплатної вторинної правової допомоги видачі доручень на захист потерпілих від незаконних дій ТЦК та СП військовозобов’язаних.