Новини 365

Алла Сенченко, яка пережила російський полон, нині працює в луцькому ТЦК. Вона мріє забути про взуття, яке мусила носити в російському таборі, й досі, майже через рік після визволення, проходить реабілітацію.

Як справлялася з жорстокістю росіян та до чого тягнеться її душа тепер? Про це – в сюжеті «12 Каналу».

«Люди бояться померти – це найбільш природній страх. А я не боялася померти, бо в мене було гарне життя. Я прожила відносно комфортне життя», – наголошує Алла Сенченко.

Вона була присутня на виставці «Вільні люди» в Музейному просторі «Окольний замок». Серед світлин 20 захисників та їхніх картин є її фото та робота. На зустріч військовослужбовиця прийшла в сукні. Пошила її сама, бо є кравчинею з 25-річним стажем. Каже, що може пошити що завгодно, аби було бажання та натхнення. На світлині фотографа Ігоря Дині Алла позує у формі власного крою.

Через війну пошиття одягу для Алли Сенченко стало лише хобі. Вона – у війську з 2018-го. Виконувала бойові завдання в зоні Операції об’єднаних сил. Із початку повномасштабного вторгнення була мобілізована. У травні 2022 року під час оборони Лиману на Донеччині життя захисниці поділилося на дві частини.

«Під час виконання другого завдання я потрапляю в полон», – пригадує Алла.

Вісім місяців і 11 днів Алла провела в полоні. Тепер неохоче оповідає про пережите насильство: «Нам казали, що України немає, щоб ми брали російський паспорт, бо України немає. На це я сказала, що як повернуся, хочу отримати паспорт по місцю прописки».

Навіть у таких складних умовах захисниця намагалася адаптуватися. Допомагали спогади.

«У вас можуть забрати все. Але те, що всередині, ніхто не забере. Якщо ви не здастеся, а я не здавалася. Я пішла всередину, я комфортно себе почувала на тому місці, я пристосувалася до тих умов», – наголошує вона.

Найтяжчі спогади – про знущання. Російські кати, наприклад, видали їй взуття на два розміри менше.

Минув рік, як жінка повернулася з полону, але й досить мусить відвідувати центри реабілітації. Тепер займається й арттерапією. За її словами, мистецтво допомагає висловити емоції та впливає на психологічний стан. Для неї це спосіб відновлення після пережитого.

Алла Сенченко зараз працює в ТЦК. Запевняє: дуже хоче повернутися до улюбленої справи. Тепер мріє створити колекцію одягу для жінок-військових.

Організаторка виставки Любава Казмірчук наголошує, що цей проєкт – про історії великих людей, про їхню боротьбу за життя, про їхню велич, про їхній біль та про їхню силу.