Зеленський заговорив про звільнення частини території “без зброї”. Що це означає!?
Я відчуваю, що значна кількість українців більше не вірить у ваші слова про те, що ви повернете всю Україну.
Зеленський: У цьому полягає мета. У цьому полягає справедливість – повернути всі наші території. Не кажу, що всю територію [звільнимо] зі зброєю, як я вже казав вам. Думаю, це довгий шлях. Не хочу здаватися надто оптимістичним, але зараз буду реалістом. Якщо ми маємо зберегти незалежність України, демократичну Україну, як частину Європи, як майбутнього члена ЄС, як націю, якщо ми хочемо зберегти це, нам потрібно повернути нашу незалежність… Це означає відсутність будь-якого замороженого конфлікту.
Київ сподівається на підтримку української формули миру. Перший її краштест відбудеться в Швейцарії: там українська делегація в тандемі європейськими партнерами схилятиме країни Глобального Півдня до думки, що “імперська росія повинна програти”. Найслабше місце формули в тому, що вона не достатньо підтримана силою зброї: одних закликів до справедливості не достатньо, а Захід “бідкається та розводить руками”.
Показником є свіжа не-Patriotʼична історія: для захисту українського неба ЗСУ потрібно близько 25 систем цього типу ППО (по 6-8 батарей в кожній): Київ попросив лише 7 батарей. Але раптом “у союзників вичерпалися системи Patriot для передачі ЗСУ”, — керівниця МЗС ФРН Анналена Бербок.
“В Європі близько 100 батарей Patriot, але вона не може дати Україні 7 з них”, — високий представник ЄС Жозеп Боррель засудив байдужих європейських політиків.
Польський аеропорт “Жешув” захищає дві батареї Patriot – це удвічі більше, ніж Київ. Такі випадки масові.
В армії США зберігається близько 600 пускових установок, до яких відносно не складно виготовити радари, станції управління боєм і передати Києву. Але ні…
Raytheon Land & Air Defense Systems здатен виготовляти по повній батареї Patriot в місяць, тобто 12 на рік. На цей час заплановано виробництво лише 5-ти, і жодної для України. — Том Купер. Подібна некваплива історія і з виготовленням ракет.
Україна мала ідеальну нагоду деокупувати українські землі в кордонах 1991 р наприкінці 2022: “У той момент українські війська звільнили Куп’янськ, що слугував столицею зайнятої РФ частини Харківської області. Російська оборона впала. Американські чиновники були приголомшені та стривожені… Адміністрація Байдена звернулася до москви з проханням про деескалацію”, — WP. Ядерний блеф бункерного не лише приніс йому бажаний результат, але й досі служить рятувальним бронежилетом.
Цивілізований світ вже говорить, що путін повинен програти, але чогось вагомого не робить: Європа та США, не хочуть/не можуть воювати з РФ, навіть руками українців. Тому Брюссель (особливо Париж) муляє спокуса домовитися з Китаєм про згортання війни.
Віримо, що США нарешті “піджене” нам отих $60 млрд, але при цьому докине туди неймовірну кількість запобіжників від “ризиків ескалації”, бо, як сказав нещодавно Курт Волкер, Вашингтоном досі керують страхи, а не прагнення досягнути мети.
Рашисти — за відсутності у ЗСУ американської допомоги — позбавляють нас такого необхідного ресурсу як час: дедалі важче очікувати милості Заходу, коли окупанти знищують енергетику, у ЗСУ закінчуються боєприпаси, ППО дедалі менше здатна відбивати російські атаки, рашисти бомблять українські міста, а розвідки говорять про можливий масштабний наступ на Харків.
Резюме: самого українського бажання вийти на кордони 1991 року замало, потрібна готовність партнерів. Тому меседж про звільнення частини територій “без зброї” і “довгий шлях” варто розцінювати як калібрування нашої надії, — відповідно до міжнародних реалій.
Comments (0)