Новини 365

Варто зазначити, що законопроєкт – це ще не закон. Остаточне рішення щодо законопроєкту народні депутати ухвалюватимуть під час голосування в залі парламенту.

Цей день настав! Нардепи підготували текст мобілізаційного законопроєкту до другого читання. Однак без “сюрпризів” не обійшлося. Які скандальні норми багатостраждального документа залишили, а які прибрали, як проходитиме голосування в сесійній залі та які шанси, що законопроєкт у такому вигляді підпише президент?

Подробиці розповіла в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналістка Вікторія Панченко.

Цей день настав

Говорили-балакали, сіли й… та й залишили всі скандальні норми багатостраждального мобілізаційного законопроєкту. Народні обранці нарешті підготували документ до другого читання. Про те, що саме зробили нардепи для людей, красномовно описав політичний експерт Андрій Смолій:

“Що відомо по законопроєкту про мобілізацію.

1. немає чітких термінів демобілізації, їх взагалі вилучили;
2. вилучені норми про додаткові виплати на нулі, при чому ці норми перед цим підтримував еомітет, тепер їх різко вилучили;
3. повертаються драконівські неконституційні норми щодо заборони / обмеження водіння автомобіля;

І на це витратили 4 місяці часу! Від грудня одне й те саме…”.

Що внесли до законопроєкту

Якщо українське суспільство ще мало надію хоч на якийсь компроміс щодо окремих норм мобілізаційного законопроєкту, то те, що видав профільний комітет… там не те, що компромісу не спостерігається, там взагалі прибрали все, заради чого цей документ потрібно було ухвалювати. До речі, про це говорять і самі народні депутати. Зокрема, таку думку висловив Олексій Гончаренко в ефірі телеканалу “Київ24”. Також нардеп опублікував у своєму телеграмі основні “напрацювання” профільним комітетом мобілізаційного законопроєкту  до другого читання:

“Основні положення:

Залишається норма про право на демобілізацію людей з інвалідністю. Давно добивався цього і буду відстоювати в залі голосування.

Демобілізація у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу). Теж давно треба було ухвалювати.

Визнані обмежено придатними зобовʼязані будуть повторно проходити переогляд протягом 12 місяців.

Військовослужбовці в разі укладання першого контракту мають право на компенсацію 50 відсотків від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки. Це дуже правильна норма.

Ті, хто отримав 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців), підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до служби.

Обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років без військово-облікових документів.

Обмеження на керування транспортними засобами чоловікам відповідного віку за вимогою ТЦК. Порушення Конституції? Ні, не чули.

Закон набуває чинності через місяць після ухвалення. За цей час уряд має підготувати всі нормативні документи.

Нагадаю, що цей законопроєкт розглядався в комітеті два місяці!! Для того, щоб взагалі прибрати ключові норми, зокрема й демобілізацію”.

Робота Верховної Ради

Рада має розпочати розгляд законопроєкту про мобілізацію 10 квітня. Парламент почне розгляд закону у другому читанні з відхилених правок. Кожен автор такої правки зможе запропонувати залі проголосувати, і в разі 226+ голосів вона стане врахованою, повідомляє нардеп Ярослав Железняк. І додає, що все вирішуватиметься саме 11 квітня. Чи ухвалювати весь закон або окрему правку, вирішує винятково зала парламенту, комітет лише рекомендує:

“Я мало вірю, що буде позитивний тут результат, але такі правки ставити будуть. І враховуючи, скільки колег уже публічно не задоволені рішенням комітету, то ставити будуть багато”.

Але без сюрпризів і трюків від нардепів не обійшлося, зазначає Железняк:

“Зʼявилася таблиця до другого читання по мобілізації. Фінальна кількість правок – 4294. Але зробили трюк. Всі правки переписані. Тобто все, що враховано, перейшло в «комітетські правки». І тому врахована лише 31 правка (від комітету). Всі інші, а саме 4263 правки – в статусі «відхилені». Відповідно сьогодні, 10 квітня, розглядають ці відхилені 4263 правки, а вже завтра почнуть враховані 31”.

Що напрацювали нардепи

До речі, не всі члени профільного комітету проголосували за текст документа, який розглядатиметься у другому читанні ВР. Лише 13 нардепів проголосували за те, щоб рекомендувати ВР ухвалити законопрооєкт у цілому, п’ятеро – утрималися.

Отже, згідно з документом, реєстрація електронного кабінету військовозобов’язаного залишається добровільною. Однак усі військовозобов’язані, які досі не уточнили свої дані в ТЦК, мають зробити це протягом 60-ти днів після чергового указу президента про продовження мобілізації. Уточнити дані можна буде в ТЦК, ЦНАПі або в електронному кабінеті. Також дистанційне оновлення даних вимагатиметься від тих, хто перебуває за кордоном. Згаданий указ очікується 13 травня.

Не можемо не зазначити й цікавий момент з наданням консульських послуг. У законопроєкті про мобілізацію йдеться, що військовий квиток у консульствах вимагатимуть, зокрема, у 18-річних українців. Але повертатися до України юнакам, які виїхали до цього віку, не потрібно. Свої дані можна буде уточнити дистанційно.

Також у чоловіків від 18 до 60 років на кордоні зможуть перевіряти військовий квиток під час виїзду та в’їзду до країни. Незалежно від придатності до служби або відстрочок, кожен чоловік цього віку буде зобов’язаний носити з собою військовий квиток і пред’являти його на вимогу поліцейських, співробітників ТЦК, а також прикордонників.

Ухилянтам приготуватися

Що стосується ухилянтів, то тут є певні доповнення до тих положень, які озвучувалися раніше. Ухилянтів таки планують позбавляти права на керування транспортними засобами. Нардепи навіть спеціальну схему запропонували.

Упродовж 30 днів ТЦК подає до суду позов, що підтверджує необхідність обмеження права водіння транспортним засобом. Суд упродовж 30 днів розглядає позов у письмовому вигляді, не викликаючи сторони на слухання. Але в разі клопотання про явку суд може призначити засідання. Суд може відмовитися приймати позов, якщо ТЦК не доведе, що громадянин не виконав обов’язки, передбачені законом, або якщо не буде доведено, що не можна було привести його до ТЦК без цієї міри. Рішення судів за такими позовами підлягають негайному виконанню.

На апеляцію дається 15 днів. Але є й винятки. Обмежувати не будуть у двох випадках: якщо встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела доходу та якщо особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II груп або дитини з інвалідністю.

Демобілізацію прибрали?

Ще один “подарунок” для військових підготували нардепи. Законопроєкт про мобілізацію під час розгляду у другому читанні не міститиме норми про демобілізацію військових після 36 місяців безперервної служби. Про це написала нардепка Мар’яна Безугла у своєму Facebook:

“Щодо термінів мобілізації: Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки виключив їх повністю за зверненням Сирського, Умєрова і Шмигаля”.

Виявляється, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський написав міністру оборони Рустему Умєрову лист, в якому запропонував розглянути положення про демобілізацію окремо від урядового закону про мобілізацію. Умєров погодився з пропозицією Сирського та звернувся з відповідним листом до Кабінету міністрів. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль звернувся до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з проханням підтримати ініціативу Сирського.

Себе не обділили

А от кому таки нардепи зробили справжній подаруно, то це собі, звісно. Бо кожен народний депутат зможе забронювати від мобілізації двох своїх помічників. Працювати ж комусь таки потрібно. Також від 2024 року буде заброньовано всіх працівників Нацполіції України. Щодо органів держвлади та місцевого самоврядування: там можуть бути заброньовані лише керівники цих організацій. Щодо держслужбовців категорій “Б” та “В”, то серед них може бути заброньовано до 50% осіб.

Гроші для військових

На жаль, із законопроєкту про мобілізацію прибрали норми про фінансове заохочення тих, хто вже на фронті. Вони були схвалені, але останньої миті їх вилучили. Єдиний аргумент, який був озвучений для такого кроку – немає грошей. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк:

“Так ось, ці заходи в рік коштували не більше, ніж 20-40 млрд грн, які наші «генії економічної думки» в особі Свириденко, Шурми та інших хотіли взяти з бюджету на програму кешбеку. Абсолютно популістичну історію.

Ще раз, щоб потім не дивувалися, чому парламент вас розірве з такими ідеями. На військових ми ці гроші не змогли знайти, а щоб просто спустити в трубу і хтось собі пару постів ще написав, маємо виділити 20-40 млрд грн?!!!

P.S. Раджу урядовцям іноді спілкуватися одне з одним, може, хоч реальний стан справ з грошима в бюджеті дізнаєтеся перед тим, як з дурницями на паблік виходити”.

Однак гроші для військових, які укладуть контракт, нардепи знайшли. Контрактники зможуть отримати сертифікат на купівлю автівки в розмірі 150 тис. грн.

Хто і як служить

Громадяни, які до 25 років пройшли базову військову підготовку, не підлягатимуть мобілізації. На службу їх можуть призвати лише добровільно. Замість термінової планується запровадити базову військову службу. Її проходитимуть громадяни від 18 до 25 років. Вони зможуть самостійно вибрати період проходження служби до досягнення ними 24-річного віку.

Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу під час воєнного стану в добровільному порядку. А от взяттю на військовий облік підлягають жінки з медичною або фармацевтичною освітою.

Процедура голосування

Варто зазначити, що законопроєкт – це ще не закон. Остаточне рішення щодо законопроєкту народні депутати ухвалюватимуть під час голосування в залі парламенту. Тому деякі з вищезазначених положень можуть змінитися у фінальній версії документу.

Право вето

І не потрібно забувати про право вето. Останнє слово, точніше, підпис або вето, – за президентом України Володимиром Зеленським. Про це заявив політолог Ігор Рейтерович в етері телеканалу “Еспресо”:

“Є ймовірність, що навіть якщо закон про мобілізацію буде розглянутий і проголосований у Верховній Раді, президент може накласти на нього вето. Він буде бачити, що не користується підтримкою в суспільстві взагалі, зверне увагу на якісь моменти, найбільш одіозні, і буде вимагати від парламенту їх змінити. Відповідно до окремих заяв людей, які наближені до влади і займаються інформаційним супроводом діяльності влади, сьогодні вони не визначилися, хто і як буде комунікувати з суспільством з приводу закону про мобілізацію. Президент, судячи з останнього інтерв’ю, не буде брати на себе фінальну політичну відповідальність за закон. Він сказав, що це прерогатива ВРУ. А от багатьом депутатам у Раді ця історія не подобається. Думаю, це може стати саме причиною затягування розгляду цього законопроєкту або голосування за нього в невідповідному вигляді”.