Новини 365

Російська окупаційна армія має ресурс для масштабного наступу, насамперед людський – близько 14 мільйонів осіб. Щоправда, близько пів мільйона з них українські Сили оборони вже встигли перетворити на “добрива”.

Чи буде наступ наприкінці травня – у червні, про що попереджав президент України Володимир Зеленський? Зараз питання полягає у тому, коли, де і як ворог розпочне накопичувати ударне угруповання. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив експерт з військових питань Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій.

– Прем’єр Шмигаль заявив, що нині Україна не потребує мобілізації в 500 тисяч осіб. За його словами, було проведено аудит, розпочалася ротація, тому мобілізація буде м’якою. На вашу думку, чому було ухвалено таке рішення, особливо з урахуванням масштабного наступу російської окупаційної армії, який очікується влітку?

– Заява й ухвалення рішення – це різні речі. До Шмигаля про це говорив главком ЗСУ, в нього є відповідна структура, Генеральний штаб, який робить усі обрахунки, прогнози, необхідні висновки. Щоправда, я не можу зрозуміти, яким чином пов’язаний головком ЗСУ із прем’єр-міністром. Це дві незалежні структури. Втім цю інформацію він міг надати через міністра оборони, якщо в нього на це був дозвіл верховного головнокомандувача.

– Що ви думаєте щодо цієї цифри, щодо скорочення планів мобілізації?

– З чого ви взяли, що це скорочення? Це абсолютно не скорочення. Це питання пропорційно пов’язане із розгортанням стратегічних речей, які відбуваються в Росії. Я маю на увазі, що РФ було заявлено приблизно про таку саму цифру, отже, таку саму цифру відпрацьовують і Збройні сили. Тобто це паритет, один до одного, от і все.

Все одно треба створювати підрозділи, вони формуються в частини, частини у з’єднання тощо. На все це потрібен людський ресурс, зброя і решта ресурсів, які належать до матеріально-технічного забезпечення чи логістики.

Але я не вбачаю тут чогось нового чи несподіваного. Сьогодні мене більше турбує нездатність державних структур придушити те, що намагаються робити російські сили на тлі мобілізації в Україні – внести розкол в українське суспільство.

– Щодо Харкова – президент Зеленський назвав ситуацію “дуже жорсткою”. За його словами, завдання і військових, і дипломатів – дати Харкову більше захисту з неба. Звісно, є низка об’єктивних причин, чому це складно, зокрема, близькість до кордону РФ. Чи вважаєте ви, що в нас є шанс краще захистити це місто?

– Це питання, яке ви повинні адресувати не військовим експертам, а чиновникам, які займаються економікою України, особливо тим напрямком, який називається оборонно-промисловим комплексом.

Сьогоднішня влада вимушена створювати з повітря оборонно-промислові підприємства. Чи вдасться їй? Якщо так, честь і хвала.

– На Запорізькій АЕС здетонував БПЛА. Повідомляється також про щонайменше три прямих влучання в конструкцію основної оболонки реактора. Чому ворог атакує цей критично важливий енергетичний об’єкт, враховуючи, що нині він перебуває на тимчасово окупованій території?

– Основне завдання – дискредитувати уряд України, наші Збройні сили, ввести в повну прострацію й оману НАТО з його незрозумілими заявами, які в окремих випадках спонукають РФ до подальшої агресії. І вони це завдання поступово реалізують, виконують. Нібито так видається, що НАТО вже зняли рожеві окуляри, але потім лунають незрозумілі заяви Столтенберга.

– Ви вірите в масштабний наступ російської окупаційної армії, який, за прогнозами, може початися наприкінці травня – у червні?

– Я вірю, що Російська Федерація має ресурс. Цей ресурс називається 14 мільйонів. Із цих 14 мільйонів Збройні сили перетворили на мінеральні добрива близько пів мільйона – ми наближаємося до цієї цифри. Хоча й маємо свої втрати. Відповідно, 14 мільйонів мінус пів мільйона – ви чітко можете зрозуміти, скільки ресурсу ще є. Хоча, є й інші фактори, пов’язані передусім з тим, що громадяни РФ тікають від мобілізації, бо не хочуть, щоб їх перетворювали на гарматне м’ясо.

Отже, ресурс для розгортання військ потенційно є. Якщо взяти такі показники, як кількість танків, то 2014 року їх було заявлено близько 12,5 тисяч. За даними Генштабу, вже знищено понад 7 тисяч російських танків. Тож залишається ще близько 5,5 тисяч. Щодо того, що з баз зберігання вилучено застарілі танки – цю інформацію може підтвердити тільки ГУР, яке безпосередньо займається збором інформації.

Скільки танків сьогодні може надати оборонна промисловість Росії? Знову ж питання до розвідувального співтовариства, щоб не було спекуляцій та інсинуацій з цього приводу.

Можуть? Звісно, можуть. Питання полягає у тому, коли, де і як вони почнуть збирати, концентрувати свої сили. А також у тому, як і чим ми зможемо все це знищувати.