Новини 365

40-річний Володимир на псевдо “Сталкер” у серпні 2014-го потрапив під третю хвилю мобілізації. Про це повідомляють у пресслужбі Рівненського обласного ТЦК та СП.

Раніше Володимир працював в «Укравтодорі», на фронті “Сталкер” займався перевезенням боєкомплектів.

Захисник брав участь у боях за Маріуполь, Волноваху, Гранітне та Ізварино. Саме там його двічі ледь не взяли в полон.

– Ми пройшли крізь справжнє пекло, – каже військовий. – Так я їхав стежками Донбасу довгі півтора роки. Потім була демобілізація. І я знову повернувся до своєї улюбленої роботи дорожнього робітника.

Володимир розповів, що під Гранітним, вони тривалий час були в “котлі”. І єдиним порятунком для них стала річка Кальміус, яка не давала ворогам вибити українських захисників з їх позицій. І саме там 8 жовтня 2014 року в «чорну суботу» Сталкер врятував життя своєму першому «трьохсотому». За той героїчний вчинок військовослужбовця нагородили медаллю «Відвага та честь».

І вже 2018-го року Володимир заключив контракт зі Збройними Силами України та став стрільцем – помічником гранатометника, потому і мінометником у 120-ій мінометній батареї. А в травні 2019-го року Сталкер отримав важке поранення поблизу селища Новотошківське, що на Луганщині. Усе літо та осінь він боровся за своє здоров’я, та потому був звільненим з лав ЗСУ по закінченню строку контракту.

26 лютого 2022 року, отримавши повістку, не замислюючись, Володимир пішов до ТЦКСП та був мобілізованим. Спочатку він став стрільцем роти охорони Рівненського аеропорту. Потому переведений гранатометником до 14-ої окремої механізованої бригади.

– Ми тільки приїхали на станцію Новомосковськ, що на Дніпропетровщині, як нас обстріляли з Іскандерів. Було таке враження, що поряд сталося два ядерні вибухи – так нас зустріло повномасштабне вторгнення.

Потому були захист Соледару та Новозванівки, що теж на Луганщині. Саме там “Сталкер” отримав своє друге поранення, і знов тієї ж руки та ще й голови.

– Там було так страшно, що аж тряслися руки. Ніч ставала яснішою за день – нас щоночі палили фосфором. Зранку довкола все було чорним, як в пеклі… Отаким було моє літо 2022 року… – каже Сталкер.

Після лікування чоловік опинився в Куп’янську, де став стрільцем 1-го кулеметного взводу на легендарному кулеметі системи Браунінг…

Потім прийшла звістка про переведення декількох військовослужбовців, що мали значні поранення, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Серед них був і Володимир. Так почалася його служба в роті охорони Рівненського обласного ТЦКСП, яка триває і досі.