Новини 365

29-річна Юлія Сенюк, яка родом із Львівщини, відома в порноіндустрії під акторським псевдонімом «Josephine Jackson». Нещодавно мережу облетіли спільні світлини з фотосесії Юлії та ветеранів ЗСУ у вечірньому вбранні. Фотографії стануть частиною спеціального календаря, гроші з продажів якого підуть на допомогу війську.

Журналісти dev.ua поговорили про кар’єру Юлії в порноіндустрії, в що інвестує дівчина, декриміналізацію порно в Україні та допомогу армії.

Про освіту, зізнання перед батьками і ставлення суспільства

— Ким ви мріяли бути в дитинстві?

— У ранньому дитинстві я взагалі про це не думала. Напевно, мені хотілося бути в тій професії, чия робота мене не задовільняла. Наприклад, коли я їду в маршрутці і мені не подобається обслуговування. І я думаю собі, що коли б була водієм маршрутки, то впускала людей лише за кількістю місць, щоб у мене були коврики і все було красиво (посміхається).

Перед вступом до університету мені хотілося займатися чимось творчим, типу дизайнер одягу. Але мені сказали, що в цій професії вже багато всього є і потрібно бути суперкреативним, щоб просуватися вперед. І запропонували йти в більш серйозніші напрями, фахівцями яких ринок також переповнений: це юрист та економіст. Так я вступила на міжнародні економічні відносини.

— Це ваша освіта?

— Так. Я можу працювати економістом і політиком. Чи, наприклад, міжнародним послом.

— Ви навчалися у Львівській академії?

— Її перейменовували. Раніше це був Львівський торгівельний університет. Коли я починала навчатися, це вже була Львівська комерційна академія. Зараз в неї інша назва.

— Чи подобалось вам навчання?

— Я навчалась добре. Це було лише платне навчання. 60–70% моїх однокурсників були постійно відсутні на парах. А я була з тих хто ходив. Мене зранку тато привіз (Юлія народилася в місто Золочів, за 60 км від Львова — ред.), не буду ж я кудись тікати. Викладачі мене знали, оскільки я завжди ходила на пари. Можливо, я щось не ідеально знала, а за деякі предмети можна було заплатити. До 4 курсу я відвідувала пари і навчалася, але коли побачила, що інші можуть заплатити та мати таку саму оцінку, то вже останні роки не так активно навчалася.

Перед вступом на магістратуру я казала батькам, що можливо не варто продовжувати платити за навчання, тому що не планувала працювати за спеціальністю. Але вони сказали, що це потрібно. Я відвідувала пари, але вже 50/50. У мене є диплом магістра, але я ним не скористалася. Я ніколи не працювала за спеціальністю.

«Я завжди жартую, що в певній мірі моя теперішня професія стосується міжнародних економічних відносин (сміється)».

— Є такий іронічний вираз «Свята Галичина». Ви повністю його руйнуєте. Чи відчуваєте тиск українського суспільства?

— Я чула цю фразу багато разів. Ви правильно зазначили, що це не більше, ніж стереотип. Я не те, щоб руйную стереотипи, я показую, як є. Вважаю, що найбільш моральні люди є найбільш збоченими. Я в цьому неодноразово переконувалась. Ті, хто найбільше кричать за мораль, насправді десь там роблять найгірші речі. «Свята Галичина» потрібно сприймати як сарказм.

— Потрібна мужність, щоб розповісти батькам про зйомку в порно. Як це було у вас?

— Я не була ініціатором розповіді про свою роботу. На початку для всіх порноіндустрія може виглядати чимось ганебним. Тому що ти ще ніхто, люди не бачать результатів і тебе просто «обливають брудом». Спочатку я не хотіла розповідати про зйомки в порно батькам. Планувала досягти певного успіху і вже після цього відкритися.

У Twitter різні актори викладають контент 18+, тому що це соцмережа без цензури. Це основна платформа для ведення секспрацівників. Там виклали бекстейджі з першого порнофільму, в якому я знялась. Хтось з мого рідного міста Золочів (населення зараз 24 000 людей, — ред.) скачав бекстейдж-відео, створив закриту групу в Telegram, додавши мешканців міста. Так всі дізналися.

— Хто це зробив?

— Я без поняття, мене не було в тій групі. Це сталося не в дуже зручний для мене момент. Але вже минув час і багато людей навпаки тепер згадують, що навчалися зі мною і т. д. Ті, хто раніше глумилися, тепер хочуть хоча б якось бути до мене ближчими.

— Яка різниця у суспільному ставленні до порноакторок у нас, у Західній Європі і в США?

— В Америці найкраще ставлення, оскільки звідти веде початок порноіндустрія і зараз там найбільше скупчення популярних акторів і актрис.

«В США мати дівчину з порно — це здебільшого гордість».

Звичайно, що в кожній країні є люди, які не люблять порно. Здебільшого це представники певних релігій. Як на мене, то найбільш позитивне відношення особливо є в Німеччині і Нідерландах. В Чехії та Угорщині в основному знімають порно в Європі.

— Вас зараз впізнають на вулицях України? Чи просять зробити спільне фото?

— Інколи буває. Не дуже часто ходжу по центру, я більше інтроверт. Але коли виходжу, то просять по фото. Я погоджуюсь на фото. Іноді це не самий зручний момент, оскільки після таких фото думаєш, що потрібно красиво одягнутися на прогулянку. Я запитувала в інших дівчат (з порноіндустрії — ред.) щодо таких випадків. Вони кажуть, що часто відмовляються, пояснюючи це тим, що не хочуть погано виглядати в кадрі.

Про першу зйомку, легалізацію порно в Україні і ведення соцмереж

— Ваша перша зйомка проходила в Угорщині?

— Так.

— Які спогади у вас залишилися після неї?

— Я їх добре пам’ятаю. У мене був час на 10:00 ранку. Коли я прийшла, то перше, що побачила, – це чоловіка азійської зовнішності. Я не расистка, але не очікувала, що перша зйомка буде міжрасовою. Виявилося, що це був перекладач для акторки з Японії, оскільки вона не знала англійської. Особисто я для себе знання англійської мови ставила на перше місце. Виявилося, що інші її взагалі могли не знати.

Мій час сплутали, і довелося чекати цілу попередню зйомку. Але я мала можливість зрозуміти, що мене чекатиме. Я побачила початок, як іншій акторці робили макіяж, як робили фото.

«Коли черга дійшла до мене, я почувала себе більш-менш впевнено. Після мені сказали, що все добре вийшло і не помітно, що це була моя перша зйомка. Насправді дівчата доволі губляться».

З одного боку можна сказати, що там такого складного. Насправді не все так просто, це не той секс, що в реальному житті. Перед тобою камера, світло. Твоє обличчя має бути постійно повернутим до камери. Ти маєш бути постійно сконцентрованим та займати відповідно пози. Пенетрацію (проникнення) має завжди бути видно на камеру. Іноді дівчата банально не вміють позувати для фото.

— Як там влаштована порноіндустрія з точки зору легалізації?

— Я запитувала дівчину з Румунії, вона сплачує 1–2%. У різних країнах — це різний відсоток податків. Буває 15–20% платять. Це як у нас ФОП із різними категоріями. Гадаю, що є ті, хто взагалі не платить податків.

— Наскільки порноактори захищені? Чи є про це пункти в контракті?

— Коли порно в країні не заборонене, ти не є учасником злочину і можеш звернутися в поліцію в разі порушення твоїх прав. Інше питання, наскільки легально ти перебуваєш в країні і чи маєш відповідні документи. Секспрацівники мають право поскаржитися до правоохоронних органів, якщо їм не заплатили, з них вимагали більше, ніж потрібно, був аб’юз тощо. У нас це прирівнюється до участі в злочині.

«В американських великих студіях це особливо сурово. Перед зйомкою є окремий процес, до години часу, щоб відзняти відео згоди та підписати папери».

У кожного є свій реліз на багато сторінок. Але це більше захист для студії, ніж для актора. Наприклад, сьогодні актор/акторка хочуть знятися в порно, а завтра у них з’явився хлопець/дівчина і вони кажуть видалити відео. Але ти вже дав згоду на те, що відео володіє студія, яка може робити з ним все, що завгодно. Інколи хтось думає, що відео буде лише на його платному сайті та ніколи «не літатиме» безплатно мережею, але так не буває.

Згода не лише прописується в документах, але сам процес знімають на відео. Запитують про повноліття, просять показати документи, розповідають, що буде відбуватися, запитують, чи все для актора нормально з того, що буде далі, чи бачив він сценарій, чи бачив партнера/ку по зйомці, чи перевірив тести на венеричні хвороби тощо.

«Ти підписуєш те, що хочеш робити і що не хочеш. Починаючи від поцілунків і закінчуючи тим, що з тобою можна робити, а що ні».

— Про легалізацію порно в Україні. За деякими підрахунками, якщо це зробити, то державний бюджет отримуватиме близько 5 млрд грн податків на рік. Чи потрібна нам легалізація?

— Я однозначно «за» і вже дуже давно. Насамперед за декриміналізацію, тому ще краще, ніж нічого. А загалом це податки і робочі місця. Умовний американець не буде їхати до України, щоб знімати порно. Це тут наймуть людей, які працюватимуть: операторів, режисерів, візажистів, монтаж, трафік. За цим є багато IT-фахівців. Загалом це сотні людей.

Також це захист для секспрацівників. Я знаю, що все одно підпільно знімають. І розумію, що дехто з секспрацівників може страждати, оскільки не може заявити про можливі правопорушення зараз.

Ось є Японія. Якщо ми апелюємо (що порно не можна легалізувати через — ред.) нашу історію і традиції, то Японія така сама: консервативна і з давніми традиціями. Але порно у них легалізовані і є свої окремі жанри. І це нормально. Якщо ми хочемо в Європу, то потрібно (поділяти — ред.) зокрема й такі їхні цінності.

— У Twitter у вас понад 400 000 підписників, у Instagram — 280 000. Ви самостійно встигаєте вести соцмережі?

— Instagram — це моє власне, я там точно сиджу. Twitter я ніколи не вела. Я створила там акаунт, тому що в порноіндустрії — це твоя основна соцмережа. У ній ти можеш вільно викладати контент і репостити про себе інформацію. До мене 400 000 підписників у Twitter прийшли від інших великих компаній, з якими я знімалася. Вони мене публікували і так приходила аудиторія. Тут у мене, як і в більшості дівчат, є агентство, бо з цією платформою складно: потрібно завжди бути активною.

У Twitter у мене суто робочий контент. Я навіть не хотіла викладати туди пости про допомогу ЗСУ, тому що одне з іншим «не метчиться». Це справді не дало ніяких результатів, донатів ніхто не почав кидати. Свої волонтерські проєкти я викладаю в Instagram, але не там, де 280 000 підписників, тому що зараз планую отримату відмітку верифікації і поки мені не можна на неї заходити. Для волонтерства у мене є інша сторінка на 50 000 підписників. TikTok на 100 000 підписників мені на днях заблокували, не знаю чому, тому що крім Twitter жодна соцмережа не дозволяє публікувати порноконтент.

— Яким бачите своє майбутнє в порноіндустрії, або чи побачимо ми Josephine Jackson в категорії «milfs» (Mother I would Like to Fuck — ред.)?

— Коли я починала в 24 роки, коли була далеко не «milf», мені чомусь прописали кілька зйомок у цій категорії. Це залежить не від віку, а від сценарію. Можливо, в когось було таке бачення чи було багато запитів від фанів і з мене вирішили зробити «мілфу». Це може бути зараз, може бути через 10 років. Якщо остаточно перейти до цієї категорії, то потрібно 5–10 років ще зачекати.

Про заробіток, інвестування та допомогу ЗСУ

— Чи надсилають вам дікпіки (фото чоловічих геніталій — ред.) в особисті і чи може вас це здивувати?

— Я не розумію, навіщо це роблять. Що вони очікують від цього? Якщо я бачу, що це часто відбувається від однієї особи, просто блокую. Я б ніколи такого не зробила, тому цікавить навіщо.

— Я не зміг зайти на ваш OnlyFans. Ви ведете цю соцмережу?

— Щоб людей не тригерило, я закрила акаунт від України. До мене «прилітають» претензії. Я працюю з агентством і від мене потрібен контент у певний час. Я не веду OnlyFans. І щоб потім не говорили, що я запускаю і пропагую OnlyFans в Україні, я закрила акаунт.

— Багато підписників маєте?

— Близько 1000 є. Там 2 акаунти: один вважається безплатним, інший — платний. На безплатному багато підписників, на платному — тисяча.

— Багато на місяць приносить OnlyFans?

— По-різному. Все починалося поступово. Далі були суми в $2000, $3000, $5000, $10 000. Чим більше ти знімаєш, тим краще. Також важливі колаборації з іншими акторами/актрисами. Я рідко їжджу за кордон, тому не маю колаборацій. У тих, хто має співпрацю з іншими, може бути і $100 000–$150 000.

— Wikipedia пише: «Статки Josephine Jackson від $1 до $5 млн». Наскільки це близько до реальності?

— Я не знаю взагалі, хто це написав і не розмію, навіщо це писати. Це дуже смішно. Я ніколи такого не казала, навіть за $1 млн не було згадок від мене.

«Я ніколи не була мільйонеркою, тим паче доларовою».

Тому це просто жарт.

— Як ви зберігаєте гроші? Наприклад, чи цікава вам тема крипти?

— Колись я спробувала займатися криптовалютою. Як серйозний трейдер у мене не вийшло, але певний досвід і розуміння того, що індустрія буде постійно зростати, я отримала. По можливості я купую крипту.

— Bitcoin чи інші монети?

— Краще Ethereum, тому що капіталізація менша і легше вирости. Я це бачу протягом значного часу. Щоб купити Ethereum, потрібні менші суми і, відповідно, в перспективі вирости на більшу кількість відсотків. Bitcoin вже багато виріс. Я консультуюсь з друзями, які займаються криптою, всі вони кажуть, що Ethereum ще буде зростати.

— Багато скупили Ethereum?

— У мене декілька штук, починаючи від $2600, $2900, $3000, $3300. По зростанню.

— Також часто купують акції перевірених компаній — Apple, Tesla тощо. Чи цікаві вам такі інвестиції?

— Мені розповідали про такі варіанти, але туди я ще не лізла. Я чула, що для цього не потрібно багато коштів. Можна купувати не на великі суми і бути «в плюсі». Але я не знаю, як це робити і немає часу, щоб цим зайнятися.

«Я думаю на рахунок вкладення в нерухомість в Дубаї (ОАЕ)».

Місцева влада надає пільги. Ти платиш 25% від загальної ціни і потім без відсотків решту, за 1–3–5 роки. Емірати — безпечна і стабільна країна. Також вони мають стабільну валюту. Тепер думаю, як назбирати суму в 25%. У зв’язку з повномасштабною війною в Україні, я багато віддаю і не виходить назбирати на те, що мені хочеться.

— Існує термін «світчнутися в IT». Чи ніколи не думали перейти до цієї сфери?

— У школі мені подобалася математика, але я розумію, що IT — це не лише вона. Якось слухала своїх знайомих айтівців, думала, що може розберусь, але зрозуміла, що це не моя тема. Потрібно було раніше починати, я занадто лінива. Я тяжію більше до мистецтва чи спорту. Наприклад, краще б зайнялася верховою їздою чи грала б на фортепіано.

— Що вам подобається і не подобається в професії порноакторки?

— Подобаються можливості. Це подорожі, хороший заробіток, багато вільного часу, медійність. Але увага до тебе — це, можливо, і «мінус», і «плюс». Тому що інколи я не можу відчувати себе вільно як колись. Наприклад, вийти кудись. Колись я любила прогулюватися, а зараз здається, що всі мене помічають і впізнають, я некомфортно себе почуваю.

На роботі було важче раніше. Зараз я знаю практично всі команди, які знімають, і акторів, яких, насправді, не так вже і багато. Можливо, сама складність полягає у фізичності: що це довго, ти знімаєшся весь день, фізичні контакти, можливо, з людиною, яка тобі не дуже симпатизує. Але загалом атмосфера приємна, тому що до тебе ставляться дуже добре.

— Скільки потрібно часу, щоб зняти один ролик?

— Ми знімаємо на 35–40 хвилин відео. Це залежить від компанії і стилю. Наприклад, є gonzo, в ньому немає сценарію. Дівчина до хвилини часу фліртує, потім починається сексуальна частина. До 2 годин зйомки такий ролик можна закінчити.

«Буває, коли порноролик має комедійну частину і лише її можна знімати з 10:00 до 18:00».

Зйомка сексуальної частини триває до 2–3 годин, залежно від кількості потрібних ракурсів, складності роботи і т. д. Є, наприклад, VR-зйомки: там чоловік завжди в статиці, а всю роботу виконує дівчина. Там також 3 години зйомки. Але за все це платиться єдина ціна, а саме за твою сцену. Якщо дуже складна сцена, то заплатять більше.

— Яка зараз плата за сцену?

— Дуже різна. Для новачків в середньому — $700–$800. Сказати важко, тому що мало знаю зараз про початківців. У середньому — це $1000. Це ми говоримо про класичні сцени, без аналу і чогось хардового. Дівчина з дівчиною чи соло можуть коштувати ще дешевше. Також оплата залежить від популярності актриси.

— Як ви «українізовували» Джонні Сінса, він же «Лисий з Brazzers»?

— Я мала з ним зустріч у Будапешті. Мій друг-американець Ден, який був і підтримує Україну, має багато футболок з нашою символікою. Він порекомендував взяти з собою таку футболку, попросити Джонні одягнути її та зробити фото. Я погодилася. Джонні запитав, що це за знак. Я пояснила, що це Герб України і що українські підписники будуть вдячні, якщо він одягне футболку.

Сам він, як і більшість американців, доволі нейтрально ставиться до війни в Україні. Принаймні він не відмовився і був усвідомлений. Після цього «полетіло» багато фейкових новин із рф. Мовляв, його змусили одягнути футболку. Ну ось кому він встиг дати коментар за день, російським ЗМІ?

— В який момент ви зацікавилися темою допомоги ЗСУ? Я бачив ваше фото за 2022 рік з гвинтівкою.

— Це було мотиваційне фото. У той час я не допомагала, принаймні публічно, як зараз. Усе почалося наприкінці 2023-го. У мене доволі песимістичні думки. Після 24 лютого я подумала, що назад дороги немає, рано чи пізно буде війна у всьому світі. Минуло два роки з початку повномасштабного вторгнення, всі країни готуються до війни, перевіряючи свою зброю.

Єдине, що залишається, ввійти в ситуацію, адаптуватися і допомагати. Я не бачу сенсу будувати класне майбутнє. Думаю, що ми всі почнемо воювати. Краще, хоча б щось вартісне зробити за своє життя.

— Ваші світлини з воїнами ЗСУ з благодійної фотосесії, які розлетілися мережею. Читав, що це була ваша ідея. Як вам та атмосфера, що панувала під час неї?

— Атмосфера була нелегкою. Але було класно, тому що це щось нове для них. Запам’яталося те, що дехто з бійців або давно, або взагалі ніколи не одягав такі костюми. Це хороші враження для них і я рада, що хлопцям сподобалось.

Будуть хороші фотографії і на календарях буде інформація про бійців. Це також дуже круто. Ми зараз знаходимося на стадії розробки. Ми прикидали приблизно ціну, вона має бути не менше 2000 грн за календар. Він буде більше виглядати як картина.

— Які плануєте найближчі благодійні заходи?

— 30 березня буде фан-зустріч у Львові. Будемо збирати для підрозділу «Омега». Хочу зібрати принаймні 100 000 грн за вечір. Там буде розіграш мерчу і аукціон.