Новини 365

Президент підписав закон про електронний реєстр військовозобов’язаних, призовників і резервістів, який Верховна Рада ухвалила в січні 2024 року. Його головна ідея — запровадити повноцінний електронний військовий облік і розширити персональні дані громадян віком від 18 до 60 років у базі “Оберіг”.

На думку влади, це допоможе позбавити громадян зайвої бюрократії, оскільки вся особиста інформація — від паспортних даних і досвіду роботи за фахом до знання іноземної мови та дозволу зберігання на зброю — буде в єдиній базі, доступній ТЦК.

Новий закон також покликаний спростити роботу військкомів. Замість того, щоб влаштовувати рейди в пошуках ухилянтів, їм достатньо буде відкрити реєстр і надіслати повістку за адресою.

Що в законі

В електронному реєстрі військовозобов’язаних, призовників і резервістів зберігатимуться персональні та службові дані з інших державних систем — ДПС, Міносвіти, МОЗ, Пенсійного фонду, Офісу Генерального прокурора, ДСАУ. Його власником є Міністерство оборони, а розпорядниками — Генеральний штаб ЗСУ, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони. Доступ до бази буде й у співробітників ТЦК та СП.

У реєстрі передбачено таку інформацію:

• ПІБ;
• стать;
• місце народження;
• місце проживання та місцезнаходження;
• номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
• відомості про батьків (усиновителів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) — цю інформацію вноситимуть за згодою військовозобов’язаного;
• реквізити паспорта громадянина України та паспорта для виїзду за кордон (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії);
• відомості про громадянство (зміну громадянства);
• відомості про обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);
• відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, місце роботи, посада, стаж роботи);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• оцифрований образ особи;
• відомості про переміщення на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок);
• відомості про освіту та спеціальність (депутати пропонували додати також реквізити документа, але ця поправка не пройшла);
• відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової вищої, післядипломної та вищої освіти;
• відомості про досвід роботи за фахом;
• відомості про встановлення, зміну групи інвалідності;
• відомості про наявність (відсутність) судимості;
• унікальний номер запису в єдиному державному демографічному реєстрі;
• відомості про статус ветерана війни;
• відомості про володіння іноземними мовами;
• відомості про дозвіл на зберігання і носіння зброї;
• відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;
• відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або залишення на постійне проживання за кордоном чи повернення на проживання в Україну;
• реквізити водійського посвідчення (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);
• відомості про внутрішньо переміщену особу;
• відомості про наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Закон, підписаний президентом, також передбачає створення електронного кабінету призовника. З його допомогою військовозобов’язані зможуть вносити зміни в персональні дані, такі як освіта або знання іноземних мов.

Військовослужбовці отримають можливість подавати електронні заяви на отримання статусу учасника бойових дій, інваліда внаслідок воєнних дій або члена сім’ї загиблого захисника. Якщо військова частина не зможе надати необхідні відомості, буде проведено відповідну комісію.

Крім того, в законі є аспект, не пов’язаний з електронним реєстром. Ідеться про використання Україною зарубіжних “хмарних технологій” для зберігання та обробки даних із реєстрів Міноборони. Як зазначали в профільному відомстві, ця норма покликана посилити кіберзахист і право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.

Е-кабінет — не обов’язковий

За словами адвоката Олега Леонтьєва, глобально реєстр “Оберіг” ні на що не впливає. Зокрема, на думку експерта, база даних не змінить підхід співробітників ТЦК та СП до мобілізаційних заходів, таких як рейди в пошуках ухилянтів.

“Оберіг”, на мій погляд — це службова історія. Хоча про нього багато говорять, глобально він нічого не змінює. І ніяк не впливає на практику рейдів. Тому що облави влаштовують через непрофесійність співробітників ТЦК, а не через відсутність доступу військкоматів до персональних даних. Як у старому анекдоті: дали пістолет — і крутись. Колись у Миколаєві були курси підвищення кваліфікації для працівників військкоматів. Бо мобілізаційний процес — це не просто повістки ходити роздавати. І не можна просто так пораненого взяти з фронту, за всієї поваги, посадити в ТЦК і сказати — працюй”, — зазначає Леонтьєв у бесіді з Фокусом.

Експерт додає, що нинішній закон також не передбачає обов’язкового створення електронного кабінету призовника. Як відомо, цю норму нардепи обговорюють у рамках великого законопроєкту про мобілізацію. За словами нардепа Романа Костенка, поки що реєстрація в е-кабінеті — це право, а не обов’язок.

“Якщо ТЦК та СП матимуть у своєму розпорядженні всі дані в реєстрі, їм електронний кабінет і не знадобиться. Вони знатимуть усе про всіх. Крім того, сама ідея обов’язково е-кабінету безглузда. Не можна зобов’язати всіх купити комп’ютер або смартфон і забезпечити доступ до інтернету. Якщо людина живе в селі, де немає нормального зв’язку, як вона користуватиметься електронним кабінетом. У багатьох у селах телефони кнопкові. Тому ідея має сенс, якщо держава забезпечить усіх військовозобов’язаних доступом до інтернету і купить їм смартфони”, — міркує Леонтьєв.

А ось на думку адвоката Євгена Зурнаджи, головна мета електронного реєстру військовозобов’язаних — посилити процес мобілізації, щоб він відповідав ритму бойових дій. Експерт вважає, що доступ до реєстру з персональними даними спростить роботу військкомів.

“Треба 500 тисяч на фронт — роздадуть стільки повісток. Але чи не найкраща з ідей — зібрати всі дані в одному місці. У такому разі зацікавленим особам не треба буде ламати багато реєстрів, достатньо зламати один, щоб отримати всю інформацію про мобілізаційний ресурс нашої країни”, — зазначав експерт у бесіді з Фокусом.

Також деякі положення нового закону не узгоджуються з чинними нормами Конституції, про що повідомляли, зокрема в Головному юридичному управлінні апарату Верховної Ради. Згідно зі статтею 32 Конституції України збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про громадянина заборонені без його згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Крім того, заборонено обробку даних за станом здоров’я, якщо законодавство не забезпечує відповідних гарантій.