Спускають бойові та несуть дрони у ломбарди. Чому Україну накрила епідемія лудоманії
В Україні епідемія лудоманії. Особливо гостро це торкнулося військових, які через залежність програють зарплату, бойові та змушені брати кредити і нести в ломбарди тепловізори та дрони. Водночас гемблінгові компанії навмисне таргетуються на бійців ЗСУ задля отримання ще більших прибутків.
В Україні у сфері азартних ігор працює 22 компанії, які офіційно ліцензовані КРАІЛ (Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей). Водночас за даними Ukrainian Gambling Council, на кінець 2023 року в Україні діяло понад 1 тис. нелегальних гемблінгових компаній.
КРАІЛ спільно з правоохоронцями веде роботу щодо блокування доступу на території нашої країни до понад 600 нелегальних гральних сайтів.
Легальні гральні компанії у 2023 році отримали 53 млрд грн доходу від своєї діяльності та 6,9 млрд грн чистого прибутку. Проте НБУ оцінює місячний обіг вітчизняного грального бізнесу в 12-15 млрд грн. Це за скромними підрахунками 144 млрд грн на рік, що втричі більше, ніж виторг легальних компаній грального бізнесу. Сума співставна з двома бюджетами Києва.
Скільки офіційно заробляють легальні організатори азартних ігор?
“Слідство.Інфо” за допомогою системи YouControl підрахувало доходи найбільших компаній, які займаються організацією азартних ігор.
Найбільші офіційні доходи за 2023 рік продемонструвало у звітності ТОВ “Спейсікс” (онлайн-казино Cosmolot) – понад 27 млрд грн. Власники Cosmolot заробили і половину всіх чистих доходів – 3,6 млрд грн. Офіційно бенефіціарами компанії є Сергій Потапов та британський інвестор Арнульф Дамерау.
Другою за обсягами доходів є група компаній підприємця Андрія Матюхи – це два фізичних казино ТОВ “Фаворит Казино Компані” (Favbet Casino) та ТОВ “Фавбет Віп Казино” (Billionaire), ТОВ “Казино.ЮА” (онлайн-казино, ліцензія жовтень 2023) та ТОВ “Букмекерська компанія Фавбет” (ліцензії букмекерська та онлайн-казино). Разом ці чотири фірми отримали від гравців 9,8 млрд грн, а чистий прибуток групи склав 1,6 млрд грн. До склади групи також входить ІТ-компанія ТОВ “Фавбет Тек”, яка отримала понад 1 млрд грн доходу і 774 млн грн показала у вигляді чистого прибутку.
Третє за обсягом – онлайн-казино Pin-Up, яке належить ТОВ “Укр Гейм Технолоджі” Ігоря Зотька. Ця компанія показала 3,6 млрд грн виторгу та 900 млн грн чистого прибутку. Крім онлайн-казино, Зотько також володіє ТОВ “Фінансова компанія “Єдиний простір”, яке збирає комісії за платежі в державній системі “Дія”.
3,3 млрд грн виторгу показало ТОВ “Слотс Ю.Ей.” (онлайн-казино SlotoKing та 777) підприємця Павла Журила. Його чистий прибуток становив 193 млн грн.
Близько 3,1 млрд грн доходу отримала ТОВ “ВБЕТ Україна” (Vbet) за всі свої три ліцензії, задекларувавши 683 млн грн чистого прибутку. Компанія належить кіпрській UCR Holding Ltd та Рудольфу Погосяну (Вірменія). Директором компанії є Олександр Андрійович Блохін. Людина з аналогічними ініціалами раніше була директором ТОВ “Уяви!” — видавця Forbes Україна, інвестором якого є підприємець Артур Гранц. Також в “Уяви!” працював попередній директор Vbet Гіоргі Гівішвілі. Утім, офіційно компанія звʼязок з Гранцем спростовує.
2,5 млрд грн доходів та 36,5 млн грн прибутку показало ТОВ “Геймдев” (Slots City) Якова Фінкельштейна (раніше – Яків Грибов, ексспіввласник Немирівського лікеро-горілчаного заводу).
1,6 млрд грн виторгу вказала група компаній Артема Юшкова і Сергія Бєліка – офлайн казино First (ТОВ “Примум”) і онлайн-казино F1rst (ТОВ “Фьорст Елемент”). Чистий прибуток обох компаній становив 34,8 млн грн.
Відносно скромні результати продемонстрували “наземні” казино Golden Gate (ТОВ “Айфар Груп”, один із закладів розміщено в готелі “Дніпро”), букмекер і онлайн-казино ТОВ “ГГБет” (GGbet), а також ТОВ “Конкуерор”, яке представляє в Україні казино “Вулкан”. Їх умовно можна обʼєднати в групу, яку повʼязують з підприємцем Максимом Кріппою. Дохід у розмірі понад 100 млн грн з усіх цих компаній задекларувало лише ТОВ “Конкуерор” (виторг 271 млн і прибуток 84 млн грн), але на своєму сайті компанія заявила про вихід з ринку України з квітня 2024 року.
У січні-лютому 2024 року гральний бізнес сплатив 2,2 млрд грн податків до бюджету, що на 370% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом же за 2023 рік Україна отримала з азартних ігор 10,4 млрд грн податків.
Соціологічна група “Рейтинг” до повномасштабної війни проводила опитування, відповідно до результатів якого 24% респондентів визнали себе азартними людьми. Проте офіційної статистики, яка показувала б наскільки серйозною для України є проблема лудоманії, не існує.
Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей веде так званий Реєстр лудоманів, але він геть не репрезентативний, адже потрапити до нього можна лише в трьох випадках:
- гравець добровільно подає заяву на самообмеження;
- за рішенням Комісії на підставі заяви про обмеження від родичів;
- за рішенням суду.
Проте кількість лудоманів зростає щороку. 87% з них були включені до Реєстру протягом 2023-го, і станом на початок 2024 року їхня кількість складала 3,7 тис. осіб:
За словами голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Івана Рудого, станом на 1 квітня в Реєстрі вже майже 6 тис. осіб.
Для них передбачені тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від 6 місяців до 3 років. По завершенню термінів дія обмежень автоматично припиняється. Також Закон 9422, ухвалений в грудні 2023-го, забороняє видавати кредити лудоманам, що потрапили до Реєстру. Проте це можливо лише в разі, якщо зазначається, що людина використовувала кредитні гроші для гри.
Загалом проблему ігроманії в Україні загострила повномасштабна війна. Адже стрес і психічне напруження – сприятливі умови для розвитку різноманітних залежностей і ігрова залежність – не виняток. Насамперед у зоні ризику опинилися військовослужбовці, які вже третій рік перебувають на фронті.
Спускають усю зарплату й закладають дрони та тепловізори
29 березня 2024 року командир відділення БПЛА в 59-й окремій мотопіхотній бригаді Павло Петриченко зареєстрував на сайті президента петицію із вимогою обмежити роботу онлайн-казино.
“Військовослужбовці вже третій рік знаходяться далеко від своїх сімей, в стресових умовах та без можливості повноцінного відпочинку, тож є особливо психологічно вразливими. Для багатьох із них азартні ігри стають єдиним способом впоратися зі стресом, а тому швидко викликають дофамінову залежність та послаблюють їх самоконтроль. Непоодинокі випадки, коли ігрозалежні військовослужбовці витрачають на ігри все своє грошове забезпечення та беруть мікрокредити, цим заводячи себе та свої сім’ї в боргову яму, або ж здають в ломбарди дрони та тепловізори, цим завдаючи шкоди не лише собі, але і побратимам”, – ідеться в петиції.
Гральний бізнес, стверджує Петриченко, користується такою вразливістю, навмисне спрямовуючи рекламу на військовослужбовців, використовуючи символіку ЗСУ в онлайн-казино та “відбілюючи” свою діяльність благодійними пожертвами на користь ЗСУ.
“Багато російських онлайн-казино таргетують рекламу на українського споживача, щоб отримати доступ до персональних даних військовослужбовців та інших громадян, що несе безпосередню загрозу національній безпеці нашої держави. Величезні борги військовослужбовців з ігровою залежністю також можуть стати елементом тиску та маніпуляції зі сторони спецслужб країни-агресора”, – наголошує автор петиції.
Павло Петриченко просить внести до Верховної Ради невідкладний законопроєкт, який передбачатиме:
- на час воєнного стану, заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців;
- заборону реклами азартних ігор з використанням символіки ЗСУ, та будь-якої повʼязаної символіки чи предметів з війною та армію;
- заборону благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку;
- заборону військовим частинам приймати на баланс майно у вигляді благодійної допомоги від учасників грального ринку або пов’язаних фізичних чи юридичних осіб;
- заборону будь-якої реклами чи публічних згадок фактів надання учасниками грального ринку благодійної допомоги військовослужбовцям;
- заборону ломбардам приймати дрони, тепловізори та інші схожі товари подвійного призначення;
- зобов’язання інтернет-провайдерів та мобільних операторів блокувати сайти нелегальних казино.
Необхідні для розгляду президентом 25 тис. підписів петиція зібрала менше ніж за добу. Володимир Зеленський того ж дня “доручив голові Служби безпеки України, Держспецзвʼязку, Мінцифри та секретарю РНБО зібрати всю аналітику з цього питання і наступного (тобто вже цього. – Ред.) тижня запропонувати рішення”.
Військовослужбовці в соцмережах почали ділитися історіями про лудоманію, з якими вони стикалися під час служби. Хоч кожна з них унікальна, всі вони зводяться до одного сценарію.
Військовослужбовці, особливо молоді, починають спускати в онлайн-казино все грошове забезпечення й бойові. Щоб продовжувати грати, займають у побратимів або ж беруть позики в МФО, нерідко закладають у ломбарди майно. Рідним ігромани кажуть, що не отримують гроші через командування.
Читайте також: Українці торік взяли мікрокредитів на понад 40 мільярдів
Засилля реклами провокує лудоманію?
Корінь проблеми ігрової пошесті серед військових вбачають саме в рекламі онлайн-казино, яку навмисно таргетують на прифронтові території.
Реклами азартних ігор дійсно побільшало. Як пише Економічна правда, у 2024 році частка сегменту гемблінгу від загального хронометражу всіх категорій реклами на телебаченні зросла до 3% з 1,7% роком раніше.
Схожа картина й з онлайн-медіа – це підтверджують дослідження Інституту масової інформації. Так, на кінець 2023 року частка прихованої реклами на користь грального бізнесу становила 16,4% всієї комерційної джинси та некоректно маркованих матеріалів, тоді як, за результатами попереднього дослідження ІМІ, таких публікацій у стрічках новин популярних онлайн-медіа було 12,4%.
Свою роль відіграють блогери, інфлюенсери, телеграм-канали з мільйонами підписників, які напряму або опосередковано рекламують онлайн-казино.
Читайте також: Як працюють і скільки заробляють телеграм-канали в Україні
Загалом українське законодавство дозволяє рекламу гемблінгу, яка відповідає основним європейським стандартам: реклама не може бути спрямована на дітей та вразливі групи населення, заборонена в денний час (з 6:00 до 23:00), азартні ігри не можуть бути представлені джерелом доходів гравця, а також оголошення повинні містити попередження про відповідальний гемблінг й інформацію щодо ліцензії.
За дотриманням норм стежить КРАІЛ. Утім, Комісія вперше скористалася своїми можливостями та застосувала фінансову санкцію у вигляді штрафу за порушення законодавства про рекламу тільки в березні цього року. Під ударом опинилася волинська друкована газета “Вісник+К”, а сума штрафу склала 2,13 млн грн. Проте Комісія набула повноважень із притягнення медіа до відповідальності за порушення лише на початку жовтня 2023 року.
КРАІЛ ліквідують?
Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей є колегіальним органом у складі голови та шести членів, які призначаються на посади та звільняються за результатами відкритого конкурсу. Засідання КРАІЛ є правомочними, якщо на ньому присутні 5 членів.
Утім, як пояснюють в уряді, після початку повномасштабної війни декотрі члени КРАІЛ були увільненні від роботи на період проходження військової служби під час мобілізації. Це спричинило неможливість подальшого проведення засідань КРАІЛ та ухвалення необхідних рішень.
Саме тому уряд подав на розгляд парламенту законопроєкт 9256, в якому зокрема пропонується перетворити КРАІЛ з колегіального органу на центральний орган виконавчої влади відповідального за формування і реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту схвалити цей законопроєкт.
“Відсутність системи онлайн-моніторингу, численні скандали та блокування, неналежний контроль за галуззю свідчить про те, що створення КРАІЛ було помилкою. Помилки треба виправляти”, – каже голова комітету Данило Гетманцев.
У своєму нещодавньому дописі в Telegram він розкритикував “безпорадний орган” і запропонував на найближчому засіданні Комітету додати в урядовий законопроєкт положення щодо протидії лудоманії.
Заради правди потрібно зазначити, що керівник КРАІЛ Іван Рудий ще в січні 2024 року закликав депутатів дозволити командирам батальйонів, а не тільки родичам вносити бійців у реєстр осіб, яким обмежується доступ до онлайн-казино.
“Але наголошую, що це стосується лише легальних сайтів, які працюють на ринку. Щодо нелегальних гральних сайтів – це відповідальність кожної окремої людини”, – каже він.
Рудий звертає увагу, що в чутливому питанні ігроманії в ЗСУ ми виходимо на ключову проблему – боротьбу з нелегальними гравцями на ринку:
“Адже вони непідконтрольні жодним правилам і несуть реальну загрозу. Якщо ми робитимемо все для того, щоб завести їх у правове поле, купа питань автоматично відпаде”.
***
Заборона грального бізнесу теж не змінить ситуацію, адже заборона вже діяла, казино тоді працювали в тіні й процвітали. Тому очевидно для боротьби з лудоманією в Україні посилюватимуть регуляцію зокрема в питаннях реклами азартних ігор. Проте найбільшу проблему створюють саме нелегальні казино, доступ до яких найімовірніше блокуватимуть активніше. Утім, тут треба дочекатися пропозицій від профільних органів, які задіяв до вирішення проблеми президент у відповідь на петицію.
Comments (0)