29 Грудня, 2024 2:21 am

Трамп та Китай: чи захоче Сі Цзіньпін допомогти закінчити війну РФ проти України

У день падіння режиму Башара Асада в Сирії, Дональд Трамп дописав у соцмережі Truth Social, що Китай може допомогти у припиненні вогню й початку переговорів між Україною та Росією.

До того ж, ця публічна пропозиція прозвучала одразу після зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Зеленським у Парижі на відкритті відреставрованого після пожежі Собору Паризької Богоматері. А трохи раніше Трамп запросив лідера КНР Сі Цзіньпіна та інших світових лідерів на свою інавгурацію 20 січня 2025 року, хоч зазвичай участь закордонних лідерів не передбачена. Й це при тому, що Трамп постійно погрожує запровадити ледь не 60% мита, хоча потім говорив про 10%, на весь китайський імпорт.

“Деякі люди сказали: “Вау, це трохи ризиковано, чи не так?. Я сказав: “Можливо, це так”. Побачимо. Подивимося, що буде. Але ми любимо ризикувати”, – сказав Трамп про запрошення закордонних лідерів на свою інавгурацію.

Навряд чи Сі Цзіньпін приїде на інавгурацію Трампа. Її відвідає посол Китаю в США та інші офіційні особи з Пекіна. Натомість, за словами посла Росії в КНР Ігоря Моргулова, у 2025 році лідер Китаю поїде до Росії. Це вже буде п’ята зустріч Сі та Путіна, які називають один одного “друзями”, від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. За даними США, 90% мікроелектроніки, яку Росія використовує для виробництва зброї, в обхід санкцій надходить саме з Китаю. Також КНР є другим після Індії покупцем російської нафти. Її продаж є основним джерелом наповнення бюджету РФ.

З огляду на зовнішньополітичну команду Трампа, до якої входять переважно жорсткі противники Китаю, а Пекін давно притримується курсу конфронтації з Заходом і входить у нову вісь зла Росія-КНР-Іран-Північна Корея, нічого хорошого в наступні роки на Пекін не чекає. Як негативні очікування від президентства Трампа та серйозні економічні проблеми можуть підштовхнути Сі Цзіньпіна змінити свою політику підтримки Путіна? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Дружба з Росією: що робитиме Трамп

За оцінками Пентагону, Китай швидко збільшує свій ядерний арсенал, і до 2030 року матиме вже 1000 боєголовок. Зараз у КНР їх близько 600, в той час як у РФ та США – по 6 тис. Для Америки це виклик, враховуючи ще й те, що на сьогодні Китай має найбільший (за кількістю – ред.) в світі флот: 370 кораблів і підводних човнів – трохи більше, ніж у ВМС США. Днями Пекін спустив на воду свій перший десантний корабель наступного покоління, паралельно зміцнюючи свої ВПС і збільшуючи кількість міжконтинентальних балістичних ракет.

І все це на додачу до збільшення оборонного бюджету Китаю до $330-450 млрд (оборонний бюджет США на 2025 рік – $895 млрд), попри скорочення економіки КНР і закликів Сі Цзіньпіна до китайської армії посилити готовність до війни. Заяву про “готовність до війни” лідер КНР зробив під час відвідування бригади ракетних військ Народно-визвольної армії, яка у 2027 році відзначатиме своє 100-річчя. Тому багато аналітиків та експертів вважають, що саме під цю дату Сі Цзіньпін може почати якісь військові дії проти Тайваню.

Західні аналітики впевнені, що навіть корупція в китайській армії не є серйозною перешкодою для Сі Цзіньпіна, який хоче завершити модернізацію війська до 2035 року. Щоправда в січні 2024 року американська розвідка наголошувала, що корупція все ж поставила під сумнів здатність Китаю вести війну. В Пентагоні нагадують, що минулого року щонайменше 15 офіцерів і керівників ОПК, які відповідали за модернізацію ядерних і звичайних ракет наземного базування, були звільнені. Рік тому міністр оборони Лі Шанфу спочатку зник на кілька місяців, а потім партійні ЗМІ Китаю повідомили, що його зняли з посади. Проте розвивати ядерну й ракетну програми Пекіну активно допомагає Москва.

Від 2016 року Росія та Китай провели понад 100 спільних військових навчань. У вересні КНР взяла участь у найбільших за останні 30 років військових навчаннях російського ВМФ “Океан-2024”, які охоплювали маневри біля Японії і спільне патрулювання в Тихому океані, що стало прямим викликом для США. А в березні Китай і Росія провели з Іраном четверті від 2019 року спільні військові навчання “Пояс морської безпеки 2024” в Оманській затоці, де проходить 20% світової нафтової торгівлі. До того ж, наївно вважати, що Китай якимось чином не схвалює вступ Північної Кореї у війну проти України на боці Росії. КНР залишається найбільшим торговельним партнером КНДР. Тому, якби Пекін справді хотів цьому завадити, то вже б давно перекрив постачання критичних для військового виробництва товарів до Пхеньяна.

Тож, як бачимо, новій Адміністрації США доведеться мати справу зі сформованою віссю зла Росія-Китай-Іран-КНДР. Ще влітку Трамп заявляв, що Тайвань має платити США за свою оборону. В інтерв’ю WSJ він сказав, що запровадить 200% мита на китайський експорт, якщо Пекін вирішить “зайти на Тайвань”. Пізніше Трамп відмовлявся відповісти, чи відправить американські війська на захист Тайваню так само, як під час єдиних теледебатів із Камалою Гарріс, Трамп відмовився відповісти, чи хоче він перемоги України у війні. Натомість Трамп постійно повторює, що у нього прекрасні стосунки з Сі Цзіньпіном і Путіним, паралельно погрожуючи запровадити тарифи на весь китайський імпорт до США.

На своїй першій пресконференції після обрання Трамп заявив, що “Китай і США могли б працювати разом для вирішення всіх світових проблем”. Міністр закордонних справ КНР Ван Ї пізніше висловив сподівання, що “нова американська адміністрація зробить правильний вибір і співпрацюватиме з Китаєм у взаємовигідний спосіб, щоб усунути збої та подолати перешкоди”. Проте за цією дипломатичною мовою ховається підготовка до жорсткого протистояння. Адже, взяти хоча б номінованого Трампом на посаду держсекретаря сенатора Марка Рубіо. Від 2020 року він перебуває під китайськими санкціями.

Роль Китаю у війні: чого не варто очікувати від Сі

У середу, 25 грудня, очільник Офісу президента України Андрій Єрмак зустрівся з новопризначеним послом Китаю в Україні Ма Шенкуном. “Під час зустрічі обговорили перспективи двосторонньої співпраці між Китаєм та Україною. Андрій Єрмак наголосив на тому, що роль Китаю важлива в досягненні справедливого й тривалого миру для України. Крім того, йшлося про можливість двостороннього діалогу на найвищому рівні”, – йдеться в повідомленні ОПУ.

Від початку повномасштабного російського вторгнення Володимир Зеленський ще жодного разу особисто не зустрічався з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Лише в квітні минулого року за ініціативи Києва вони поговорили телефоном. Тоді був щойно призначений посол України в Китаї Павло Рябікін, якого зараз нову змінюють, а Китай обіцяв відправити до Європи, Києва та Москви свого спецпредставника з питань Євразії Лі Хуея. У березні 2024 року він таки доїхав до України, але політику Китаю це не змінило, не припинило його підтримку Росії, і Пекін не почав відстоювати “тривалий і справедливий мир”.

Від лютого 2023 року, коли на Мюнхенській безпековій конференції Ван Ї вперше представив китайську “позицію щодо врегулювання української кризи”, формулювання про власне “українську кризу”, яку, на думку КНР, треба вирішити за допомогою безумовного припинення вогню та де-факто згоди на російську окупацію українських територій, Пекін жодного разу не змінював. Навіть після того, як ця “позиція” трансформувалася у спільний китайсько-бразильський “консенсус із шести пунктів”, який, як кажуть у Пекіні, начебто отримав “позитивні” відгуки в понад 110 країнах світу. Хоча, прийнято вважати, що восени 2022 року саме Сі Цзіньпін переконав Путіна не застосовувати ядерну зброю проти України. Й начебто завдяки позиції Пекіну ризик ядерної ескалації досі низький.

Навряд чи Україна може вплинути на Китай, щоб він припинив чи хоча б зменшив підтримку Росії. Київ просто не має таких важелів, на відміну від наших союзників і партнерів – США та Євросоюзу. Очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас вважає: “Щоб не мати проблем з Китаєм, треба бути дуже сильними щодо Росії. Якщо ви справді тверді й не даєте їм того, що вони хочуть, більш імовірно, що у вас більше не буде воєн (вочевидь маючи на увазі Тайвань – ред.)”.

Радник Трампа з нацбезпеки Майк Волтц в інтерв’ю для Show Sunday Special також дуже слушно зазначив, що китайські гроші йдуть до Ірану за купівлю їхньої нафти, а потім дрони й ракети йдуть до Росії, а на Близькому Сході вибухає тероризм. “Хтось може посперечатися, що це наші гроші з торговельного дефіциту з Пекіном, які йдуть до Китаю, Ірану, а потім до Росії і Близького Сходу. Саме тому Трамп сфокусований на торговельних дефіцитах, які наші супротивники використовують проти нас, щоб ми витрачали більше грошей на свій оборонний бюджет”, – сказав Майк Волтц.

Також радник Трампа з нацбезпеки згадав й економічні проблеми Росії, які лише поглиблюються, зазначивши, що Кремль перетворює свою економіку “на повноцінну економіку північнокорейського типу військового часу”. Але потім Майк Волтц додав, що “Путін вважає це (війну проти України – ред.) поворотним моментом, що визначає його спадщину, тому треба привести обидві сторони за стіл переговорів”. Частково такий висновок пояснюється тим, і це вже навіть не секрет, що в команді Трампа є люди, які впевнені, що Росію можна “відірвати” від Китаю, й не в останню чергу за рахунок поступок з боку України.

Але експерти Brookings Institution у своїй статті про китайсько-російські відносини наголошують, що США обмежені в своїй здатності влаштувати китайсько-російський розкол. “Тому було б вкрай помилковим намагатися схилити одну або обидві сторони до фундаментальних поступок шляхом підтримки претензій Китаю на Тайвань або визнання російської окупації українських територій. Таке умиротворення не лише підірве довіру до США з боку їхніх союзників і партнерів, але й надихне Китай, Росію та інші ревізіоністські режими на подальші агресії”, – йдеться в статті.

Експерти переконані, що краще працювати над розривом всієї вісі зла Росія-Китай-Іран-КНДР. Як ми бачимо, падіння режиму Башара Асада в Сирії, що суттєво зменшило вплив Росії та Ірану в регіоні, продемонструвало, що це можливо. Проте, відносини США та Китаю за нової американської Адміністрації залежатимуть від намірів Трампа виконати свої передвиборчі обіцянки, зокрема щодо поглиблення торговельної війни з КНР, а також від того, наскільки сильний вплив на обраного 47-го президента матимуть його радники й наближені до нього люди. Наприклад Ілон Маск, якого в Конгресі вже звинуватили в лобіюванні американських інвестицій до КНР.

У 2025 році Китай випустить спеціальні казначейські облігації на рекордні $411 млрд. До того ж, від 1 січня 2026 року Пекін підвищує ставку ПДВ. Разом із обвалом ринку нерухомості, куди китайський уряд вже “влив” понад $130 млрд, запровадження додаткових мит на китайський експорт до США (торговельний дефіцит США з Китаєм на користь Пекіна – $279,4 млрд) ще більше поглибить економічний спад КНР. Саме це може вплинути на зменшення обсягів підтримки Китаєм Росії.

Comments (0)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *