Шлях воїна, що почався у 16 та закінчився у 26: у Києві попрощалися з військовим Андрієм Романюком
Після Революцї Гідності 16-річний Андрій вирушив на фронт.
В Києві на Майдані Незалежності попрощалися з Андрієм Романюком на псевдо “Воробей”. Він був бійцем штурмовго батальйону “Карпатська Січ” і загинув на Донеччині. Свій шлях воїна “Воробей” розпочав ще підлітком під час Революції Гідності. Після неї пішов на фронт. І з повномасштабною війною знову опинився у лавах Збройних сил. Його друзі називають “Вороб’я” справжнім патріотом.
Андрій Романюк нещодавно став керувати взводом безпілотних систем у штурмовому батальйоні “Карпатська Січ” і от-от мав отримати звання офіцера, бо точно впорався – кажуть командири. У свої 26 він був дійсно професіоналом своєї справи і здавалося, ніколи не стомлювався нищити ворога.
На Андрія було достатньо просто поглянути і всі розуміли, що треба зібратися і працювати, бо в його житті була лише війна. Після Революцї Гідності Андрій вирушив на фронт, до добровольчого батальйону “Айдар”, збрехавши про своє повноліття. Його відправили в тил, коли дізналися, що йому лише 16. А з повномастабною війною він пішов до війська знову.
“Воробей” боронив Київ, потім Чернігівщину, Харківщину та околиці Бахмута. Пройшов різні ділянки фронту і як піхотинець. Зазнав поранення і став оператором безпілотника. Працював навіть на гексакоптерах. Це той самий дрон, якого так бояться росіяни і який прозвал “Бабою-Ягою”. Пілоти таких дронів серед пріорітетних цілей у ворога, бо ці пташки і мінують територію, і скидають чималу кількість боєприпасів на голови росіян. Тож за екіпажем “Вороб’я” полювали – каже його друг і фронтовий журналіст Олег Корнієнко.
“Він повертався з позицій між районом Нью-Йорка й Торецька. Доїхали до блокпосту. Зупинилися, щоб роздягнутися. І влетів дрон”, – каже Олег Корнієнко.
В машину росіяни поцілили “Ланцетом”. Весь екіпаж пілотів, які були в ній, посікли осколки. Андрій намагався врятувати тяжко пораненого побратима і не зчувся, як втратив забагато крові сам.
Він мріяв про будинок у лісі. Взяв з притулку собаку Ельзу, яку дуже любив. Встиг підготувати кілька екіпажів нещодавно мобілізованих хлопців. Планував одружитися і вірив у перемогу.
Але тепер головна площа країни – Майдан Незалежності – зустрічає Героя на щиті. З ним прощаються в серці столиці, де він ще підлітком під час Революції Гідності розпочав свій шлях воїна. Тут його й завершує.
У Андрія Романюка залишилися мама і дівчина Тетяна.
Comments (0)